Продав , купив, обміняв. Або повернення блудного сина.

Ну що , санта барбара блін. Продав же я свого опеля, і до червня був без коліс. Ну як без, брав автівку у дружини, але то не то пальто. Коли їх було дві(автівки)то наче і потреби небуло. А вже коли одна , то вже кождому треба, і блін в один час. Надоїло це мені, і купив я підсрачника легенду гольф 4, 1,6 мпі 8 кл, на механіці. Трохи перетрусив поміняв грм, масла фільтра і антифриз. Але що там легендарного в машині 2000 року так і не зрозумів. Все наче і добре. Сідухи полуспорт, на кліматі на підігрівах, правда водійське крісло не працювало, мабуть десь обрив. І от їзджу і таке відчуття , що я у внучки взяв машинку покататись. Дядько 1,90. Ну не моє хоть убий

І тут телефонує той пацан що купив мого Опеля. Мол шукаю гольфа, прокатався, сподобалось. Кажу а що шукать, ось він стоїть у дворі. Коротше , пригнав він, подивився, покатався. І що, забрав я додому Опель а він поїхав на Гольфу. Номера ми не міняли, переоформив назад на себе. Ще і бонусом страховку получив. А Голь

фа не вспів застрахувать. Отакий гемор получився, трохи попав на бабло, але вже що є. Наїздив він на ньому 7 т км. Нічо ніде не покоцав. Правда мага поміняв, ну то був його рояль, куди хотів туди і ставив. Отака історія, як каже моя внучка.