Олівець

Останнім часом експлуатація Челенджера стала такою, якою мала б бути, якби він дійсно був народжений в 70-х. Він впав в режим гібернації в паркінгу, і ймовірно жодних поїздок ним найближчим часом не вбачається. Чи це мене турбує? Здається, що ні. Час від часу ходжу на нього подивитися, але дедалі частіше доводиться нагадувати собі про те, що він взагалі є.

Втім, тепер нагадування буде завжди перед очима. Нещодавно я повернувся до малювання і вирішив суттєво покращити результат шляхом застосування олівців на додаток до маркерів. А поки олівці їхали до магазину, я вирішив трошки потренуватися, бо дуже давно не користався графітом. Челік я звісно вже малював, але не в фінальному вигляді і не простим олівцем. 

Вийшло трошки брудно, бо маркерний папір та жорсткий олівець - не дуже добра комбінація, і «чорноти» сильно бракувало. Але хоч там як, а наразі це краще, що я будь-коли малював графітом. Доньці здається сподобалося, бо чорне серденько додала, а я зробив вигляд, що цьому зрадів. 

Отже рендомні прінти із повітряними кульками на стіні нашого тимчасового помешкання почали звільняти місце для більш відповідних зображень.