Купівля, як це було

Починаю вести тут бортжурнал. Буде цікаво, я думаю, через кілька років почитати та пригадати ті емоції. 

На момент прийняття рішення про покупку, в родині вже була машина, Nissan Juke, 2012 року, але, оскільки і я, і дружина активно використовуємо машину для поїздок на роботу, і при тому, маємо доволі різні робочі графіки, було прийнято рішення купівлі другої машини, щоб радикально розв'язувати питання вже зростаючої конкуренції за авто.

Додатковим, і мабуть, вирішальним фактором, який вплинув на рішення це те, що машина мені знайома: машину купляв тато з салону, в 2013 році, а це дає одразу декілька вагомих аргументів:

• Відома історія машини
• Малий пробіг, трохи менше ніж 22 тисячі на момент покупки
• Машина не йде "наліво", вона лишається в родині (трохи сентиментів, але в мене з нею пов'язано багато теплих спогадів)
• Ідеальний варіант для міста: двигун 1.4 має невеликий розхід, і водночас дає можливість обігнати фури на окружній, чи по дорозі на відпочинок.

Отже, рішення прийнято, тепер треба їхати та забирати. І це доволі довгий тріп, адже, батьки живуть в Краматорську, а я у Львові. Планується поїздка, квитки на потяг, і ось, з пересадкою в Києві, я їду додому:

Про саме місто можна розказувати дуже довго, але, це все ж таки історія про покупку, тому, просто пропущу час перебування у місті, і перейду до самої подорожі назад.

Отже, вже в дорозі до Краматорська виясняємо, що траса на Добропілля (хто їздив той знає), вже не є безпечною, а значить, треба їхати або на Харків або через Дніпро. Вирішуємо їхати до Дніпра через Олександрівку, Петрівку, Петропавлівку, по дорозі, заїхати до родичів, та переночувати в Самарі, біля Дніпра. Загальний трек виглядав якось так:

Сама подорож була на диво нудною, ти їдеш, заправляєшся, потім знов їдеш, і так 14 годин 🙃

Ну і власне, після приїзду додому, на наступний ранок їдемо з татом в найближчий сервісний центр мвс, реєструємо машину, потім вдома відмічаємо цю подію 😀

Буду їздити, ділитись враженнями та радіти новій машині)