🚗 Моя автопригода з США: Частина 3 — Велике очікування

А далі настав найскладніший етап — очікування.

Здавалося б, головне вже зроблено: авто знайдено ✅, ставка виграна 🏁, оплату внесено 💸. Але ні — все тільки починалося.

🚚 Моє авто знаходилось у штаті Канзас.
Це означало: спочатку — доставка на східне узбережжя, потім — завантаження в контейнер, і вже звідти — подорож через Атлантику до України 🌍🚢

І саме тут почалась та частина, про яку зазвичай не пишуть у яскравих рекламних постах.
🕰️ Часове пекло. Інакше не скажеш.

📆 Перший тиждень — все йшло, як по маслу.
Авто оперативно забрали зі стоянки, надіслали фотозвіт 📸 — я вже подумки сидів за кермом, слухаючи улюблений плейлист. Але далі — інший темп.

Контейнер чекав своєї черги, порт затримував відправку, документи оформлювались не за день-два, а в режимі "класичної американської неквапності" 🇺🇸🐢

📱 Щоранку — рефлекс: хапаєш телефон, відкриваєш трекінг. І... нічого. Тиша. Все стоїть.
Знайоме, правда? 😅

І от, як грім серед ясного неба ⚡ — оновлення трекінгу:
"Машина відправлена!"

Хоч і не першим судном, але — в надійному контейнері з супроводом 🛳️
Це відчуття — ніби знову щось виграв. Тільки тепер стартує зворотний відлік ⏳

🗺️ Подорож через океан тривала майже місяць.
За цей час я встиг:
📚 перечитати всі форуми про митницю,
🧘 змиритися з можливими сюрпризами,
🔤 і навіть обрати варіанти номерних знаків 😄

І ось нарешті — довгоочікуване повідомлення:
📍 "Контейнер прибув у порт Клайпеди"

У цей момент уже не думаєш ні про документи, ні про платежі.
Єдине, що крутиться в голові: "Коли я вже зможу взятися за кермо?!" 😍

Наступний тиждень — суцільне оновлення статусів.
Чи виїхала машина з порту? Чи доїхала до Львова? А митниця? А черги?..

🚗 І ось — здійснилось.
Авто вирушило до України, і ще за 5 днів після митного оформлення у Львові, я нарешті зустрів його вдома — в Полтаві.

💙 Це була довга дорога, але кожен крок точно був того вартий.