Заміна задньої ступиці зі зняттям напівосі, або сюрприз за сюрпризом

Запчастини і розхідники

• Ступичний підшипник GMB GH23680M — 1605₴
• Мідна змазка в спреї — 265₴

Використаний інструмент

• Набір інструменту що включає в себе велику тріскачку і головки мінімум до М19
• Набір рожково-накидних ключів до М19
• Розвідний ключ до М32 або більше
• Шурупокрут
• Металеві щітки для шурупокрута

Їздив-їздив, і доїздився я до того, що під час їзди звуки були натурально страшні, циклічне торохтіння, корелююче зі швидкістю, прям ніби зараз на ходу від машини відлетить колесо.

Дома підняв на домкрат, попробував похитати вправо-вліво заднє праве колесо, люфт був прямо відчутний. Що ж, треба міняти підшипник задньої ступиці.

Його каталожний номер 43210AA000, коштує він понад 5000 грн, але по крос-референсу бʼється підшипник від Сільвії:  GMB GH23680M, її я і взяв за 1600 грн.

Зараз саме цього номера в наявності нема, але на Автопро бʼються за крос-референсом до 43210AA000 інші сумісні варіанти, вибір на щастя є.

Отже, пора приступати до роботи. Подивився відео в Ютубі на тему заміни ступиці. Автор відео сказав, що щоб добратися до болтів, котрими прикручена ступиця, треба скинути напіввісь. Забігаючи наперед, скажу, що він не правий. Достатньо підняти обидва задніх колеса в повітря і крутити напіввісь, відкриваючи зручний доступ до болтів, що кріплять ступицю. Але на той момент я цього ще не знав, я це зʼясував уже в процесі збору машини назад.

Окремі етапи демонтажу і монтажу я задокументую, а пришвидшені відео з усім процесом добавлю в пост пізніше.

Отже, скинув колесо і берусь відкручувати супорт. Моя тріскачка якраз з подовжувачем помістилася в арку, відкручувати болт що кріпить супорт до скоби було зручно

І тут був перший сюрприз: супорт до скоби був прикручений тільки одним болтом! Другого взагалі не було! Я очікував його відхилити і "повісити" на другому болті, а він просто лишився у мене в руках. На щастя, його можна покласти на важіль так, щоб не навантажувати шланг.

До болта, котрим кріпиться скоба, добратись можна схожим чином, як до верхнього, так і до нижнього, але це зручніше робити з-під машини.

Далі, щоб зняти гайку, котра фіксує напіввісь, я використав розвідний ключ, котрий раніше купив для ремонту сантехніки в домі. Він у мене до 36 розміру, а ця гайка навскидку десь М32.

Далі, ще не знаючи, що це робити не обовʼязково, я поліз відʼєднувати напіввісь від диференціалу. Вона прикручена на 6 болтів М8 чи М10 блоками по два. Я дуже довго мучався, щоб їх зняти, але я це робив неправильно. Як я додумався потім, правильний спосіб такий:

• Підняти протилежне колесо також в повітря
• Прокрутити напіввісь так, щоб потрібна пара болтів опинилася в зручному положенні (внизу, так найлегше добратись)
• Опустити протилежне колесо на землю, щоб коли зриваєш болт, напіввісь не крутилась
• Відкрутити зручно виставлену пару болтів
• Повторити пункти 1-4 для двох інших пар

Щоб відʼєднати напіввісь від диференціалу, не варто її бити в сторону, як можуть радити. Через особливості її конструкції це нічого не дасть — в неї є виступаюча частина, котра заходить в заглиблення в диференціалі. Натомість, між нею і диференціалом треба пробувати просунути хоча б трохи мінусову викрутку і повернути довкола поздовжньої осі або використати її як важіль — таким чином відділяючи напіввісь від кріплення на диференціалі.

Після цього, виштовхуючи напіввісь від себе (якщо ти тупий, як ось я) можна підібратись до 4 болтів М17, що кріплять ступицю. Якщо ти розумний, то можна підняти в повітря протилежне колесо і крутити напіввісь руками поки не відкриється зручний для головки тріскачки доступ до одного з болтів, зняти його, потім крутити поки не буде доступу до іншого, і так по черзі зняти всі 4. І це, курва, можна було зробити не демонтуючи напіввісь від диференціалу. Якби я знав наперед, зберіг би собі кілька годин часу. Ну хоч ти, читачу, збережи свої.

Далі, оскільки ступиця впресована в підшипник, розділити їх без гідравлічного пресу нереально. Такого добра в мене немає, тому знайшов найближче СТО, де він є. Там мені випресували ступицю зі старого підшипника і впресували в новий за якихось 200 грн.

Коли ступицю випресували, внутрішня стінка підшипника залишилась на ступиці, того цю стінку довелося зрізати болгаркою і збивати долотом. Чесно, я не знаю, наскільки проблема що болгарка трохи зарізала на саму ступицю, але підозрюю, нічого страшного, металу там багато.

Далі, здавалося б, машину я зберу і вона поїде буквально в той же день... Але не так вийшло, як планувалось. Пішли холода і дощі, майже щодня лило, а машина на вулиці. Оскільки четверте колесо прикріпити не було до чого — завести її в гараж і там закінчити теж не було варіантом. Тому в результаті між цим етапом і наступними вийшов майже місяць перерви.

За цей місяць багато чого заіржавіло, того з допомогою шурупокрута і металевих щіток до нього я відчищав іржу що утворилась.

Безумовно, перед зборкою, треба було видалити як іржу, так і стару змазку, з усіх місць, де це було реально.

Окрім агрегатів на машині, так само я шуріком і щітками зачистив усі болти від іржі, а вологими серветками — від попередньої змазки. Тим же методом я зачистив від змазки вологими серветками і напіввісь, і що цікаво, вона, простоявши місяць під дощами, зовсім не зіпсувалась, будучи щедро покрита старою змазкою.

Після того далі вже було просто — всього лиш повторити процес розбору в зворотньому порядку. За одним винятком: супорт виявився в такому стані, що назад його ставити як є було б просто злочином. Оскільки іншого транспорту (крім велосипеду) у мене на цей момент не було, ребілд я зробив в домашніх умовах щоб хоч якось могти їздити. Але про це вже в наступному записі в бортжурналі.

А результат заміни ступиці, тільки без встановлення супорта, виглядав приблизно ось так: