В Карпати з 2 котами

Обожнюю кататись на машині в Карпати, бо ці дороги з горами - це ЩОСЬ! Єдине, що бісить там - супер-повільні тормози, які їдуть на трасі 40-50, то буває фури, якісь вантажівки чи навіть легковухі, але вони їдуть, як помираючі, коли можна їхати спокійно швидше, та в поворотах тормозять майже до зупинки, коли там 50 чудово вистачає - навіть не треба тормозити, чисто газ відпустити. Але ні, постійно попадаються такі та дуже бісять, бо обгону там мало, і коли він є, зазвичай вилізають купа чортів на зустрічці. А закінчується караван цих верблюдів саме тоді, коли і обгін закінчується! І так ото плетешся за якимось тормозом, нема сил!)!)!)!)!

Але коли нарешті обганяєш та бачиш чудові гори - це прекрасно і шикарно!
Обожнюю прям, це тупо щастя якесь. 

Цього разу взагалі збирались у Львів на навчання сестри, але вирішили ще зупинитись в Тернополі, нам там подобається в центрі, та дуже смачно в рестику Шинок на набережній, навіть біля нього там і зупиняємось, бо той шашлик - їжа богів, це кращий шашлик на світі, краще тіки гриль у сербів в Цариградському ЖК в Софії. 

Ну і звісно, такі любителі джакузі та басейнів як ми, не могли не заїхати в Вода клаю в Буковелі. На цей раз зупинились в отельчику База, біля великого ТРЦ, і я була приємно вражена! Мало того, що там ціна була гарна, і сніданки включені, і він пет френдлі, так ще в нас був сімейний номер двокімнатний (зазвичай така ціна за 1кімнатні там)), і навіть залишили поїлочку та кормушку для тваринки, і була купа вільної парковки, і крута загальна зона на 1 поверсі, де є настолки, приставка, камін справжній з дровами, та кафе, і ще навіть кальян-бар, але шось в цей раз не хотілось кальян)) 
Взагалі топ, дуже раджу, сподобалось на 10 з 10! Хоч постійно проривались дощі, ми чудово погуляли та все подивились. Ще дізнались випадково, що  в Буковелі ходить безкоштовний шатл, і коли був дубак і дощ, ми доїхали до Редісона на горі та потім трохи спустились, подивились види та прогулялись. Це було чудово. Раді, що помітили, хоч в перший день пройшли мимо і під дощем гуляли аж до кафешок.

У Львові, як у Львові - смачно, гарно, лише погода була така собі, із-за дощів, хоч було пару днів гарної погоди та "привіт, 17 км за день" :))) Теж з квартирою пощастило, бронювали Ейрбнб, і в день прибуття там рвонула каналізація, та нам дали нову хату, яка після ремонту перший раз в них здається, і вона дійсно така гарна класна.
Було стрьомно, щоб котики нічо не подрали, але вони в мене принцеси умнічкі, деруть дралки - одна полюбляє палку, а в другій є килимок в формі кота, де вона сидить та іноді дере. Так що все вийшло прям круто! 

Стрийський парк - мабуть, найкращий парк після Стенлі парку в Ванкувері. Не передати словами, як там круто:

І ще трохи прекрасного Львова:

Був один випадок, коли я ледь не померла на місці)) Поставила машину прям напроти вікон, щоб виглядати та бачити мою мілаху. І одного ранку виглядаю, а її нема! Я вже думаю "приїхали"! Я оплатила парковку на кожен день - типу денний тариф, і які питання. Ну, думаю, якийсь чорт не побачив оплату і увіз чи шо. А потім пригляділась, все ок. Але за ті секунди вже думала, поїду кукухой!

Ще одне місце, куди я вертаюсь кожен раз у Львові - це котокафе. Хоч є речі, які там не дуже подобаються, наприклад, що сфінксам не стрижуть кігті та вони не можуть ходити, бо власник кафе вирішив, шо треба як в природі. (Ну та, звісно, сфінкси ж з джунглів взялись, не штучно виведені, нєнє)), але все ж тут котики добре себе почувають наче, їм все можна, і вони всі мега ручні!!

З котами, звісно, не без пригод! Старша киця не дуже любить компанію, та вона постійно ричить на молодшу, а іноді в них починається драка, тож я планувала віддати молодшу колезі з роботи, на тиждень, і накануні від подорожі відвезла її, а вона почала плакать та волати всю ніч, не давала спати, тож вирішили, що це буде жесть, якщо вона шукає іншу кицю та буде так мракобісити кожну ніч! Тож забрали і поїхали всі разом. На диво, дівчата трохи навіть заспокоїлись, хоч старша не дуже прям приймає малу, але вже краще, вони навіть лежали разом в машині, це прям вау прогрес! Може так і здружаться колись нарешті)) Ще щастить, що мала спокійна та комунікабельна, бо вивозити 4 місяці гарчання, шипіння та криків, та все одно ластитись до іншої киці - це така прям витримка)))

Загалом дуже рада, що катаюсь на своїй прекрасній машині, вона так шикарно їде, мало їсть, виглядає як королева краси, не робить мозги, прям ідеальна няшка. І поки згадую оце цю подорож, вже планую наступну. Точніше, аж декілька, бо походу мене вкусив кочівник та тепер не сидиться без пригод, що аж розпланувала ВЕСЬ РІК і шматочок наступного.))) ААААА тепер головне, не стати банкротом з оцим всім)))