Позашлях

Сьогодні сталися мої перші покатухи з однодумцями та просто чудовою компанією справжніх позашляховиків і ще одного Ренегада, окрім мого.

Для мене це вельми цікавий експіріенс, бо це мій перший «позашляховик» і перший виїзд на справді складне бездоріжжя.

Базові знання на цю тему я маю, але досвіду не було жодного.

Не стану рахувати досвідом безліч військових позашляховиків, які я власноруч переганяв на фронт чи з фронту і на деяких із них я бував в доволі складних дорожніх (і не дуже) умовах.

Це зовсім інше.

Отже!

Як я і казав, компанія дуже дружня та комфортна. Я одразу отримав безліч порад як щодо налаштувань Жипа, так і щодо самих проїздів локацій, які ми відвідали.

Першою була рекомендація спустити колеса. Так, це саме по собі зрозуміло, а тут ще й глибокий рихлий пісок.

Тож всі чотири А/Т BFGoodridge були спущені до 1,1-1,2 атм.

Наступна порада була щодо налаштувань трансмісії.

• Виключити EPS (саме виключити, а не дезактивувати - довге натискання на відповідну кнопку на центральній консолі)
• Режим “sand”, в якому одразу автоматично блокується муфта і не дає повному приводу стати переднім.
• Примусове включення першої передачі в режимі ручного перемикання. Таким чином отримаємо імітацію імітації пониженої передачі. Бо у більш навороченого Trailhawkʼа є ця умовна понижена. А в простіших версіях (у мене latitude) її нема. Натомість в ТХ понижена реалізована через першу передачу, бо в звичайних умовах він (як і простіші версії) починає рух одразу з другої.

І тут почалося найцікавіше.

Я поїхав у пісок!

Мені скинули пару відео моїх проїздів, але тут їх не можна додати, тож є лише одне фото з піску вище)

Відверто було стрьомно, бо очима це виглядало вкрай складно. Але насправді все вийшло дуже круто.

Так круто, що на одній з локації я зміг заїхати на гору, на яку до мене не заїхав Jeep Patriot.

Загалом ми проїхали кілька різних цікавих локації.

Навіть був шанс заїхати в болото, але вчасно схаменулись)))

До речі в нагоді стала звичка з маленького Сітроена розвертатись майже будь-де.

Місцями доводилось власноруч розчищати шлях.

Ну як «власноруч». Розчищали ті, у кого був відповідний інструмент)

Доволі прикольно було кататися лісами цілим караваном різних позашляховиків, якщо не рахувати два Ренегада)

В кінці катки ми виїхали з лісу знову на асфальт (не можу сказати, що по відчуттях покриття щось змінилось) і доїхали до парковки, з якої стартували.

Там всі дружньо повернули повітря в колеса, поділилися враженнями, подякували одне одному за зустріч та й на тому розʼїхалися.

Я ж собі на згадку про першу катку залишив приємні спогади, пару гарних фото та кілька подряпин на кузові..))

Схожі записи