Стрибок віри у важкий люкс

Неділя. 25 червня 2023го. Вихідний. Лежу в ліжку і трохи засумував. Вкотре зрозумів яке зараз крихке життя. А я досі так нічого "для себе" і не зробив. Не те, що правильно, а просто - для себе, без обмірковування вигід чи моливих наслідків.

Трохи посумував та й годі) Сімейні справи самі себе не зроблять. Поринув знову в рутину.

Але якось ввечері того ж дня під час стандартного ритуалу кожного поважаючого себе чоловіка (перегляд авторіа) наштовхнувся на оголошення старенького Кайєну 957. Погортав фоточки, і щось таки залоскотало нижче спини)

Декілька днів дивився ютуби, де так звані автоблогери казали, що не вздумай її купляти(саме з v8 ), бо вона тебе з'їсть, забере будинок, дитину, сім'ю і тд. Але ж я казав, що ще жодного разу не робив щось для себе. Особливо дурницю.

Що ж, зустрічайте - Cayenne GTS. Дурниця)

Так сталось, що це авто - перше, яке я фізично поїхав дивитись (ще по трьом робив продзвон, але до перегляду так і не дійшло). І це було кохання з першого погляду: досить рідкісний і насичений колір macadamia, наполірована, покрита воском, стоїть на парковці в сонячний літній день. Короче, очами я вже закохався. Далі був пуск двигуна... Це просто симфонія)

Короче, після першого ж знайомства я зрозумів, що вона - та сама)

Але для пристойності треба було подивитись ще щось. Вибір пав на чорний турбовий гільзований 957. Його я вже вирішив дивитись одразу на СТО. І це було полне фіаско. Окрім хону в циліндрах там не було нічого живого. Навіть кузов був пофарбований і знову з вбитим ЛФП. Проходити ще раз той самий шлях, який я пройшов з Меганом, я не хотів, тому одразу відкинув цей варіант.

Що ж, ще кілька днів роздумів, і роблю той самий дзвінок продавцю. Через пару днів ми в же в сервісному центрі МВС підписуємо папери.

22.07.2023. Початок нової історії

P.S.: вже пройшло майже 2 роки з моменту придбання. І якщо озирнутися назад і поставити собі питання: "Чи зробив би я це ще раз, якби в мене була можливість відмотати час назад?", то відповіть була б: "Так, звісно зробив би!" Не зважаючи на ту кількість спалених літрів 95го преміум і ту кількість звернень на СТО (Насправді жодного разу не було нічого критичного. Просто всьому виною моє маніакальне бажання довести все до ідеалу) я досі кайфую від від володіння цим авто. Кожен холодний старт двигуна, або розкручування його до 5000+ обертів прискорює серцебиття. Кожен раз запаркувавшись, я обертаюсь на неї, і кожен раз на обличчі з`являється посмішка. Ти йдеш на паркінг не тому, що тобі треба кудись доїхати, а тому, що ти хочеш їхати. Просто їхати)

Здійснюйте мрії. Воно того варте! (Але тільки якщо впевнені, що зможете цю мрію прогодувати. Про це і буде мій блог тут)