Час йде. Авто бігає і взагалі не виносить мозок. Навіть сумно якость стало, після такого то бурхливого початку "стосунків". Ось який він - стокгольмський синдром)
Єдине що почало трохи докучати - скрип і клацання водійської дверки під час відкривання/закривання. Пошуки винного вивели на обмежувач дверей. Там пластикові втулки які з часом зтираються і починають клацати.
На просторах ОЛХ знайшов саморобні латунні втулки.
Пару годин страждань, і вуаля - все тихенько і приємно. А ще набагато чіткіше дверка стала фіксуватися у всіх проміжних положеннях. Таке враження ніби сама дверка стала важчою(не як в мегена, а в якогось бізнес класу) )
Короче, якщо хтось вагається - чи треба робити такий тюнєнг - робіть сміливо! Воно того вартує!