Отже після довгого простою без змін, пора писати новий пост.
В такому стані ця каструля була доставлена до майстра, як було зрозуміло з попередніх постів роботи було, що капець…Терміни всі провалені, виїзд, який планувався літом 2025 відміняється, я вже змирився і з етапу гонки, щоб пошвидше виїхати перейшов в етап спокійного врівноваженого відновлення, бо після того, як машину пів року варили (а ще малювати і шпаклювати) я зрозумів, що виїду нажаль не скоро, тому повільно но вірно рухаємось
Декілька фото процесу роботи, ще виглядало так само страшнувато, але вже виднівся промінчик сонця в цій всій авантюрі
Така краса вийшла з дном, поварені ланжерони, піддомкратники днище, йой кароче все, що могли - виправили. Дно старались варити з кузовні інших машин, щоб надійніше і не швидко ще вертатись до цієї складної роботи.
По термінах це було найдовше, десь біля 4 місяців варили низ і стакани (фоток стаканів нажаль не маю, але там все гуд, більше можна не боятись, що аморти вилетять в салон або під капот.
В кінці залили все добрячою порцією хорошого грунта в декілька слоїв, всі шви захистили шовним герметиком, і задули бараніком теж в декілька слоїв, вже коли машина буде на ходу ще планую зробити комплексний антикор.
ДНИЩЕ БУДЕ ВІЧНЕ
Аж хотілось всплакнути, коли вперше в такому ракурсі побачив, згадуючи, як знімав бак і на мене куски ржавчини сипались, це виглядало, як сон
Вид з салону, можете подивитись в попередніх постах, як дно відслоювалось від кузова
Поварені арки і пороги, але це найменше, що поварене насправді, в сумі получилось біля 100 латок по всьому кузові, задній частині найбільше дісталось, вона згнила до кратерів, та це вже в минулому
Старе шпакло злітає з дверей, нове ще не готове))
Ну і останнє фото майже повністю повареної, нажаль по життєвих обставинах до кінця доробити не вийшло, але ніхто цю біду на колесах в спокої не лише поки вона не буде виглядати, як транспорт, а не віз. Чекаємо кінця весни і будемо виправляти косяки поварки(наприклад як видно на фото повело задню арку занадто сильно всередину), доварювати і загалом далі займатись кузовом
В заключення можна сказати, що я &бать, яку житуху собі влаштував купивши цей японський лімузин в стані корча поставленого на коліна, ну, але воно того варте хлопці, ці машини закохують в себе, а коли получається те, що хотів аж фляга свистить))
Пройшла декілька етапів кузовних робіт.
Потім знову стакан вирвало.
Там де було поварено, оброблено, пофарбовано, після року на свіжому повітрі знову почала іржа лізти.
Тобто, це хвороба на все життя і стимул заробляти гроші за для майстрів та СТО.
Успіхів
Звичайно воно не заводське і не протримається так довго, як завод, але я стараюсь про це не думати і в подальшому дуже бережно до кузова відноситись, надіюсь вистачить на довший термін
Доводь її до гарного стану, це насправді кайфова машина і вона того заслуговує. На виході отримаєш колісницю богів, всі шиї звертатимуть.