Чорна правда😎

Чорний автомобіль: стиль, характер і… прокляття)

Чорний колір - це не просто фарба. Це класика. Це характер. Це стиль. Але водночас - це колір, який потребує терпіння, догляду й характеру. Не кожен водій «витягує» чорну машину.

Бруд видно одразу.
Буквально. Машина може бути чистою 20 хвилин після мийки. Потім пил, дощ, відбитки пальців - і все. Світлі авто можуть пробачати недбалість, чорний - ні. Якщо ти педант і любиш, щоб усе було ідеально - готуйся мити машину двічі на тиждень. Мінімум. Як я😅.

Подряпини - вороги № 1.
Будь-який скол, мікроподряпина, потертість - одразу кидаються в очі. Особливо на сонці. Світло грає на поверхні, і все, що мало бути непомітним - кидається зблизька в очі. Часткові полірування - штука частенька!

Пісок - ворог № 2.
Пересування по трасам, або по місту гарантовано «дарує» характерні сліди! Відносний вихід - антигравійна плівка! При звичайній експлуатації автомобіля, полірування всього кузова проситься раз на рік🤷🏻‍♂️

Птахи - вороги № 3.

Пташиний послід, якщо його акуратно не прибрати одразу, вже через пару годин вʼїдається у лак або залишає «опіки» навіть на антигравійній плівці (у мене є обидва варіанти).

Я навчився слідкувати за тим, де ставлю автомобіль, уникаючи дерев чи дротів клектропередач. Проте, всеодно мені «щастить» і під відкритим небом)

Температура.
Чорне авто влітку нагрівається, як гриль. Салон - сауна.

Нічна невидимість.
Вночі чорне авто буквально зливається з дорогою. Його складніше помітити пішоходам, велосипедистам, іншим водіям. Без гарної оптики - ризик вищий.

Експлуатація автомобіля чорного кольору регулярно дає підстави для зустрічі з моїм хорошим другом в «S-Shine Detailing»😅