Спостереження

Так складається, що Kodiaq значну частину свого пробігу намотує по трасі. У цього є як плюси так і мінуси. Зокрема за 2,5 роки і 76.000км досить сильно посічена морда, лобове скло та фари. Завчасно вразливі частини не були заклеєні в бронеплівку, а зараз то робити вже недоцільно.

Насправді вважаю дану модель дуже вдалою для поїздок через пів країни і далі, за горизонт.

На початку вересня 2024 видався черговий тріп, довжиною 3.200км.

І того разу не було бажання та необхідності пересуватись в режимі "шаленого бегемотика". То ж я вперше на цьому авто подолав позначку 1000км на одній заправці. 

По аналогічному маршруту вдалось повторити досягнуте в лютому 2025, що доводить - то була не випадковість.
І для мене спростовує стереотип про більшу економічність на європейському паливі (90% свого життя автомобіль споживає пульс від ОККО). Адже апетит залежить від темпу та стилю їзди і, в моєму випадку, середній трасовий за поїздку коливається в межах 4,7-10,2л/100км.