Нелегко живеться перфекціоністам. Або оповідь про те як дурна голова не дає рукам спокою :)
Всім привіт! Що ж, сьогодні буде друга частина пригод, описаних в минулому пості. Ця історія, насправді, триває вже кілька місяців. Тож сьогодні розповім про те, що було і як я до цього прийшов. А трапилось наступне.
Кілька місяців тому, незадовго після заміни екрану, почались дивні скрипи в передній панелі. Трохи покатавшись в надії що пройде, зрозумів що нічого не пройде, і треба щось з цим робить. Легенько пошатав її, переконався що вона, хоч і не дуже сильно, але гуляє. Перша думка - треба розбирать обшивку передніх стійок і дивитись як закріплена панель. Здогадка частково виявилася вірною, і побачив я наступний шедевр.
Якщо хтось з фото не до кінця зрозумів, то зправа було закріплено все добре. А от зліва гвинта не було в принципі. Чому впевнений що не було? Бо розмір отвору і його цілісність каже, що в цьому місці панель взагалі не кріпили з заводу. Подумки висловлюю компанії Рено величезний респект, трохи бомблюсь на це в Threads, і вирушаю на пошуки потрібного гвинта. Гвинт знайшовся швидко, але от закріпити його одразу не зміг через те що отвір справді був не розроблений і гвинт ніяк не хотів вручну вкручуватись. Повозившись добряче з цим, вирішив що "покаталось 6 років з цим, нічого не трапиться і за пару тижнів". Ну в принципі так воно і сталось, але скрип поступово підсилював свій вплив на мою нервову систему.
Окрім цього був ще певний скрип рамки щитка приладів. Оскільки я його вже раніше колись знімав, та і до мене його знімали з іншої машини, бо в один прекрасний момент я вирішив змінити аналогову приборку на цифрову. Так от, знявши її цього разу, побачив що частково кріплення між елементами щитка зірвані і треба їх клеять або паять.
Як справжній DIY-ентузіаст, купив в Епіцентрі клей-пістолет, сів ввечері над рамкою і давай гадать як його закріпить, щоб воно не люфтило і не видавало скрип. Але використати його не судилося, бо вже тоді ж придумав новий спосіб: плоскогубці, металева скріпка, газова плита. Нагрівши скріпку на вогні, вдалось запаяти кріплення так, щоб вони сиділи міцно і не люфтили.
Зате в мене тепер є вдома клей-пістолет :)
Далі все пішло як по маслу. Поставив рамку, закріпив обома гвинтами саму панель приладів. Виявилось, що для того, щоб лівий гвинт зайшов на місце, треба було його знатно давити і з зусиллям вкручувати. Чого не зробив минулого разу. Окрім цього зашумив праву стійку біля ременя безпеки (ліва буде робитись трохи пізніше). І все, тепер стало значно краще і тихіше. Нарешті мій внутрішній перфекціоніст задоволений. Поки що :)
Післямова
Що я хочу сказать... Та, власне кажучи, особливо нічого тут додати. Окрім того, що стало знову тихо і з мінімумом скрипів в салоні. Що вважаю гідним результатом, як для відносно бюджетного авто, за плечима котрого майже 200 тис км. До речі, минулого тижня мав нагоду проїхатись на Mitsubishi Eclipse Cross з тестового парку. Так сторонніх звуків за його 15 тис км (хоч і тестових, та все ж) там побільше ніж в Мегані. Та і вцілому дивлячись на те, що пропонує японець за свою ціну, ще більше став цінувати свого французького хетчбека... Дякую що дочитали.