Водяний млин, склеп-усипальниця Потоцьких.

Вітаю, шановне панство!

Хочу поділитись архівною минулорічною поїздкою, вчасно якось не вийшло закинути в БЖ, але можливо хтось надихнеться на поїздку.

Вінницька область, Немирівський район, село Печера та Сокілець. Розташовані по суті одне біля одного, і мають багату і давню історію. В кінці березня 2024 року погода була тепла, хотілось якогось руху і побачити щось нове та цікаве. З історичних місць гугл видав і вищевказані села і їхні цікавинки. Зранку надумали, зібрались, виїхали в 12, в обід  вже були там.

Дорога більш-менш хороша, біля самих сіл, де не де, ямки місцями.

Природа там надзвичайно красива, вирує Південний Буг на порогах, краса одним словом...

В селі Сокилець, прямо на в'їзді, нас відразу зустрічає міст через ріку Південний Буг, на якому відразу видно залишки водяного млину графа Потоцького. Екскурсоводів там на жаль немає, тож всю інформацію доводилось черпати в інтернеті...

Млин був збудований в 1899 році, на замовлення графа Костянтина Костянтиновича Потоцького, якому належали тутешні землі. За призначенням млин працював до приходу "червоної зарази", більшовиків, на ці землі, після чого був переобладнаний у електростанцію. А у 1992 році пожежа знищила всі дерев'яні елементи будівлі і після того вже не відновлювалась.    

Далі переїзжаємо від млину зовсім трохи і ми вже у селі Печера. Тут у нас наступні локації.....

Церква Різдва Пресвятої Богородиці. Збудована аж у 1764 році, розташована на крутому правому березі ріки Південний Буг. Церква споруджена за козацьким типом, тризрубна і тризверхна. Церква є діюча, правляться служби, і взагалі місце з сильною енергетикою, бо з неї вийшли, як блаженні все рівно))))

І наступна зупинка, склеп-усипальниця Потоцьких. До приходу радянської влади тут був ще й палац, головна резиденція графського роду Потоцьих, тому й тут було прийнято рішення будувати родинний склеп. Але дикуни-більшовики його зруйнували і збудували потім на його місці санаторій. До наших днів дійшли лиш залишки парку і усипальниця.

Склеп збудували у 1904 році, на замовлення подружжя Костянтина та Яніни Потоцьких. Автор будівлі відомий архітектор Владислав Городецький, автор костелу святого Миколая у Києві.

З приходом більшовиків будівлю використовували не за призначенням, склеп пограбували, а над тілами шляхтичів, за однією версією познущались. Ще є версії, що тіла встигли таємно вивезти до Польщі для перепоховання, або вони досі лежать на своїх місцях.

Будівля дійшла до нас практично у первісному стані та вражає своєю красою. Єдине, замість оригінальних вітражів встановлене нове скло. У наш час в приміщенні каплиці діє Римо-католицький костел святого Андрія Боболі. Всередину ми не потрапили, зважаючи на пізній час, але щонеділі там правлять служби і тоді можна зайти.

Ось така вийшла мандрівка на кілька годин. Подорожуйте Україною, у нас багато чого цікавого.....