В 30 років щось зі мною сталося і я вирішив купити некруху.
Якщо без жартів, то я шукав піджоп, бажано дизельний, бажано універсал.
Бюджет на все був до 5$.
Оскільки я відчуваю відразу до французьких авто, то вирішив подивитися німців.
товариші підбили подивитися бнв.
З дитинства мені подобалися Е39, але в притомному стані вони стартують від 5500$.
Тому вирішив ризикнути і спробувати Е34 Туринг.
Знайшов оголошення, поїхав подивитися і взяв. Машина запускалася хоч і з 2-3 разу, їхала і гальмувала. Дно і пороги вже були переварені і навіть якось пофарбовані. Та і вся машина трохи різних відтінків Dunkelgrün)) Враховуючи ціну і те, що я шукав саме піджоп, щоб їздити і не боятися поцарапати гілками, то вирішив брати.
Ще фактором було те, що вона згідно відкритих реєстрів була в одних руках майже 12 років. На відміну від 99% старих БМВ, в яких власники змінюються не рідше разу на рік.
Ударили по рукам і наступного разу вже зустрілися в СЦ для переоформлення.
Так почалася моя історія володіння старою бмв. Друзі і знайомі крутили пальцем біля віска. Але за ту суму, що вона коштувала, не було б величезною трагедією навіть якби через півроку вона пішла на розборку.
Чому дизельний універсал? Бо їздити доводиться багато, періодично возити людей і барахло всяке.
Та й дизельний універсал це не та машина, яку різні гангстери і дрифтери купляють і розривають.
Звісно в ній є куди руки прикласти. Чим я і займаюся по мірі вільного часу і сил.
Про те, що це чисто піджоп, який має бути не жалко, я забув відразу, бо не вмію похабно ставитися до техніки та й речей загалом.
Певно це важкий відбиток бідних 90х))
яка витрата палива?