Судний день

Зважаючи на кількість подій та їх драматичну значущість для мене, вчора дійсно був судний день. Так сталося, що на цьому тижні в мене на роботі було дві нічні (окрім звичного денного графіку), і обидва рази після нічної я відпрошувався на сервіс. Спершу у вівторок для заміни колекторів з мід пайпом, а вчора для заміни серво в трансмісії і заразом з ними рідини з фільтром.

Щойно я приїхав на сервіс, на роботі одразу сталася аварія. В телефонному режимі мені вдалося "загасити полум'я", тому я прийняв рішення заїжджати на яму, а проблеми на роботі вирішувати вже ввечері.

Механика Вадима, який декілька разів обслуговував автівку @LOWERANDWIDER, я вже знав в обличчя, але це не допомогло йому уникнути страху перед роботою з коробкою. Я старанно намагався донести до нього той факт, що власне заміна серво - процедура проста, але доступу до них на автівці немає через вузький тонель Мустангу (відносно Експлорера). Тому швидше за все коробку доведеться знімати, або ж принаймі опускати. Вадим довго дивився, думав, і зрештою почав крутити. Після зняття мід пайпу він вирішив ризикнути і спробувати опустити коробку разом з двигуном прямо на підрамниках. Я спершу сприйняв цю ідею насторожено, але вже за 15-20 хвилин Вадим вийшов до мене з ями, тримаючи в руках кришку з поршнем та штоком першого серво, що відповідає за overdrive.

Заміна серво нічого цікавого собою не представляє, все банально й просто. Найбільш важкий та неприємний момент - це закладання стопорного кільця. Тут Вадиму згодилася моя пара рук: я тримав кришку серво втиснутою в корпус коробки, а він вкладав стопорне кільце. Друге ремонтне серво залетіло на своє місце ще швидше - досвід вирішує.

Після заміни серво потрібно було відрегулювати натяг гальмівних стрічок (ненавиджу цей переклад, "band" ні візуально в трансміссії, ні на словах в мене не асоціюється зі стрічкою). Тут я помітив, що з-під регулювального болта добряче підтікає трансмісійна рідина. Як виявилося після відкручування гайки, її гумове кільце перетворилося на пластик та повністю втратило еластичність. Тому Вадим підібрав з своїх запасів кільце підходящого розміру, як тимчасове швидке рішення.

Болти затягнули на 14 Нм та відпустили на півтора оберти. Гайки затягнули просто від душі. Після цього Вадим зібрав все в зворотній послідовності на злив трансмісійну рідину й відкрутив піддон з фільтром.

Після очищення піддону та встановлення на місце нового фільтру почали заправляти коробку рідиною. Зайшло десь на півлітра більше, ніж мало б. Мабуть ці півлітра вилилися через оту гайку. Після початкової заправки я завів автівку, щоб прокачати рідину по коробці та прогріти її до 38 градусів для регулювання рівня. Драйв та задня вмикалися - це вже дуже добре. Далі довелося ще додати трохи рідини, і зрештою я виповз з боксу на вулицю своїм ходом. Подякувавши Вадиму, я рушив на роботу. Одразу за сервісом мене чекав підйом, і це було добре, адже можна було перевірити, як буде включатися третя передача під невеликим навантаженням. Але вона не включилася. Це було цілковите фіаско. Я пробував вмикати її вручну - безрезультатно. Довелося їхати до роботи на другій місцями на 5000 об./хв. Вигляд на дорозі я мав по-справжньому мустангівський, деякі водії навіть сигналили та радісно обганяли мене від гріху подалі. Я ж був повністю розбитий усвідомленням того, що автівку доведеться на деякий час покласти на парковку та зайнятися збиранням необхідних запчастин для свапу, до якого я фінансово взагалі не був готовий. Приїхав на роботу та почав працювати. За декілька годин обладнання не витримало та повністю "впало" - очевидна "чорна смуга" в моєму житті того дня. Займаючись відновлювальними роботами, я десь в фоні думав про автівку. Перебирав в голові різні можливі причини такої поведінки коробки і дійшов висновку, що можливо справа у соленоїдах, адже третя просто не вмикалася та при цьому жодних помилок взагалі не було. Завершивши левову частину роботи, яка вимагала моєї фізичної присутності біля серверної, я рішив їхати додому, щоб не попастися на випадковий патруль посеред комендантської години. Вийшов з офісу, підійшов до автівки, сів в неї завів. Звук колд старту порадував мене своєю люттю та дзоном, і від цього на душі стало ще важче, адже я розумів, що скоро послухати вихлоп на ходу вже навряд вдасться. Включив драйв і поповз до виїзду з парковки на дорогу. Було вже 23:45 і нарешті пробки в місті вщухли. Світлофор показав мені зелене світло, і я вирішив зробити легенький бьорнаут на прощання, так би мовити. Дорога була вільна, а я був стомлений та сонний, тому й не помітив, як швиденько автівка набрала швидкість і... вмикнулася третя передача! Я одразу прокинувся та від радощів натиснув педаль акселератора, щоб перевірити чи вдома четверта, а далі й п'ята пішла. Передачі включалися грубо, але це було нормально - для адаптації коробки потрібен час, особливо після того, як Брент щось там наробив з налаштуваннями й тиском. Доїхавши додому я зрозумів, що ймовірно ще не все втрачено, і можливо треба просто виїхати за місто та дати автівці нарешті проїхатися, а не товктися в пробках. З надією в серці я пішов до кума-сусіда на кухню працювати, щоб не будити своїх домашніх в таку пізню годину.

Наступного ранку я ледь прокинувся через втому, але зібравши волю в кулак та залишки організму в труси, я поснідав, відвів доньку до школи і рушив на роботу. Само собою я традиційно попав у пробки, тому можливості перевірити роботу коробки в мене не було. Проте я точно зрозумів, що третя передача вчора мені не наснилася, і вона в мене таки є. Переключення відбувається більш впевнено, добитися проковзування я поки не зміг. По відчуттям коробці потрібен час та пробіг для адаптації, і це дарує мені надію. Тепер, зважаючи на привід, можна планувати якусь мандрівку. @LOWERANDWIDER, що скажеш, братчику?