Мобільний додаток
Ще більше зручності! Миттєві сповіщення про всі актуальні події вашого профілю!
Цей допис мав бути про другу версію датчика та спідометр. Але на дворі зима, холодно, під машиною лежати впадло, вітер здуває обличчя, інструмент холодний, все падає з рук, та ще купа неприємних відчуттів в зимовому ремонті. А ще спідометру стало геть погано, він почав зашкалювати швидкість і набридливо пищати при перевищенні 160 км/год. Ні, мій бус так їхати не може), тож чи то датчик, чи то сам спідометр, але хтось когось явно намахував. Отже я його відключив зовсім і забрав додому до кращих часів. Їздив собі по gps, мучився...
Та якось недавно я приїхав забрати деякі меблі, погрузив, сів в бус, вижав зчепленння, завів двигун, пустив педаль, а вона так на половину вижата і залишилась... Спробував їхати, рушає з місця наче норм, але до кінця зчеплення не включає. Якимось дивом, по-тихеньку, з буксуючим зчепленням доїхав додому. Я знав, що у мене є проблеми з педальним вузлом, воно там все тіліпалось, люфт на зчепленні був великий, але все працювало стабільно, я їздив і не парився.
Типова проблема Т3 - знос педалі зчеплення і штифта вилки штока головного циліндра зчеплення. Люди підказали, що потрібно знімати весь педальний вузол і заварювати педаль. А щоб зняти педальний вузол - потрібно зняти панель, тобто відкрутити кермову колонку, управління пічкою, панель приладів і від'єднати купу вколхожених проводів, які в моєму випадку були тупо припаяні. А ще - або відкрутити головний гальмівний циліндр, або зливати гальмівну рідину, відкручувати трубки і прокачувати потім все заново. Робити то все на морозі я не мав бажання і вже змирився з тим, що бус так і простоїть до тепла...
Але якось попався мені топік на одному з британських форумів про те, як можна зняти саму педаль зчеплення, не знімаючи весь педальний вузол і панель. І я вирішив спробувати. На дворі було +8, я набрав інструментів і пішов.
Працювати з вулиці через відкриті водійські двері виявилось для мене зовсім не зручно. Тож я здвинув назад водійську сідушку, зняв нижню подушку півторачки (добре, що в Т5 вона окремо), ліг на підлогу головою до педалей і почав знімати.
Теорія така: Педалі зчеплення і гальмів висять на одній великій вісі. Отже, щоб зняти педаль зчеплення, не розбираючи пів-машини, потрібно:
По цьому плану я і пішов. Зняти пружину зручно загнутими плоскогубцями.
Стопорне кільце з вісі вибивається довгою пласкою викруткою вверх. А от здвинути вісь вбік виявилось не дуже просто.
Через велику кількість пилу і бруду вона там ледь проверталась і йшла дуууже туго. Але всеж йшла і через хвилин 20 педаль зчеплення вже була майже вільна. А коли я почав виймати шток з циліндра зчеплення, на мене витекла невелика кількість гальмівної рідини.
Тоді я зрозумів, що то були за загадкові крапельки на підлозі. Вирішив, що раз я вже туди заліз, то заміню і циліндр на новий. Забрав ремонтувати педаль і пішов замовляти циліндр.
Педаль являла собою картину, яку я бачив в інтернеті вже мільйон разів - тупо протерта наскрізь. Але ще не до кінця. Штифт не вилазив і це дало змогу мені доїхати додому. Виміряв щтангелем усі розміри і почав думати, як її реставрувати. Найпростішим варіантом було просто наварити частину, якої не вистачає і просверлити рівний отвір під вісь. Але сумніви щодо довговічності такого ремонту мене не покидали. Я погуглив, як люди роблять і натрапив на цікавий варіант - втулка вварена прямо в педаль. Вирішив, що і я зроблю так само. Тим паче, що виробітка на вилці під штифтом також була присутня і замість належних 8мм овал сягав 9,5мм.
В якості втулки я вирішив взяти внутрішню обойму з 608 підшипників, які використовуються в електроінструментах, в дитячих самокатах, роликах і ще багато де... В мене якраз валялась купа старих.
Розібрав я один підшипник, заміряв зовнішній діаметр внутрішньої втулки. Наміряв 11,6 мм. Таке шось. Отівр 12 - багато, 11 - мало. Придумав, що можу надіти ці втулки на болт, затягнути гайкою, поставити в дрель і проточити на точильному камені, зменшивши діаметр до 11мм. Але думав я мабуть в той день забагато і ця ідея з тріском провалилась. Втулка в підшипника зроблена з такого міцного металу (логічно), що я протер точильний камень, а втулка свого розміру ані трохи не змінила! Спробував почухати напильником втулку, потім педаль. На педалі після трьох рухів напильником вже була яма. Втулку можна було терти хвилину і з'явився лише ледь помітний слід. Було очевидно, що я вибрав правильний варіант ремонту педалі. Втулка набагато міцніша за педаль і навряд колись зітреться. Отже просверлив я в педалі і вилці отвори 11мм і трошки допрацював їх напильником, щоб туди входила втулка.
Їх вийшло навіть запресувати і тримались вони там міцно, що полегшило процес зварювання.
Відцентрував весь цей набір втулок за допомогою болта і шайб і зафіксував гайкою, щоб нічого не повело, поки буду варити.
Але так як я не професійний зварювальник, та і взагалі не зварювальник... Та ладно, я взагалі айтішник і мене нічого не мало поєднувати зі зварювальними апаратами)
Короче, до перегляду наступного контенту не допускаються діти, жінки і особи зі слабкою психікою.
В моєму арсеналі є сварочний апарат, якій навіть не мій.
Я колись дуже давно взяв його попрацювати, а власник його вже багато років живе за кордоном і мабуть навіть вже й забув, що в нього тут є сварочний апарат) От я ним і мучусь. Бо не було б нічого, то купив би собі якийсь нормальний інвертор) А так маємо, що маємо...
Обварив на скільки міг. Прошліфував диском і зчистив зайве напильником.
Новий штифт зробив з болта.
Добре намазав втулки і штифт густим силіконовим мастилом. Заодно прошліфував 240 шкуркою втулки в педалі під вісь і вимив звідти залишки бруду зі старим мастилом. Туди теж поклав силіконового мастила.
Тим часом приїхав новий циліндр зчеплення. Взяв LPR 7108. Оптимально по ціні і якості. Були кілька варіантів дешевше, але відгуки по гідравлічній продукції тих виробників були не дуже. А з LPR я вже знайомий, ходить добре.
Взяв все добро і пішов ставити. Збірка відбувається в зворотньому порядку, але спочатку потрібно було замінити циліндр зчеплення. Для цього потрібно вибрати гальмівну рідину з бачка, знати гнучкий шланг з верхнього штуцера, відкрутити банджо-болт з трубкою знизу і зібрати це все вже на новому циліндру. Але відкачувати рідину мені було впадло і я вирішив, що можу намахати цей світ і спочатку відкрутити нижній болт, заткнути отвір пальцем, потім зняти шланг і швиденько надіти на новий циліндр, а поки буду накручувати болт, він заповниться гальмівною рідиною і прокачувати буде менше.
Але прорахувався я на етапі, коли я тримаю в руках старий циліндр, заткнутий пальцем, а шланг, курва, не знамається зі штуцера!!! Я вже і викруткою, і плоскогубцями, і просто насильно... Але разом із шлангом виліз із гальмівного циліндра і штуцер! Добре, що він туди просто вставлений через гумовий ущільнювач. А ще штуцер алюмінієвий, а в новому циліндрі - пластиковий. Довелось старий циліндр кинути на підлогу, заткнути вже пальцем і тримати шланг зі штуцером. Іншою рукою потрібно було витягнути штуцер з нового циліндру і надіятись, що вони однакові по розмірах, щоб просто вставити старий штуцер з шлангом в новий циліндр. Повезло - штуцери виявились однакові і однією рукою вийшло витягнути штуцер, так як циліндр був новий, ущільнювач м'який, і вставити старий штуцер зі шлангом в новий циліндр. Потім лишилось тільки закрутити нижній банджо-болт і зібрати все до купи. Але і там падло впало мідне цільце-прокладка в ганчірки і я ше намагався його там знайти, знову тримаючи пальцем отвір, щоб не витікала рідина. Хоча то було вже до сраки... Гальмівної рідини на підлозі і в моєму рукаві вже було більше, аніж тут тексту.
Короче, лишалось тільки поставити педаль і всунути назад вісь. Я її вичистив, на скільки міг, в педаль гальма надув WD'шки і вона почала значно легше ходити. В такому вигляді вже зібрати все назад стало значно легше. Виставив шток на вилці в правильному положенні і затягнув контр-гайку. Качнув зчеплення пару раз, спустив трошки рідини, повітря не було.
Коли я все зібрав і прокачав, потрібно було долити гальмівної рідини. Відкрутив бачок і зрозумів, що прокладка в пробці розщепилася на атоми.
Замастила в чорне весь бачок і нічого не ущільнювала. Звідси і бачок мокрий і знову загадкові краплі на підлозі. Відкрив каталог, взяв номер кришки, вбив в пошук по магазинах... А з аналогів лише АТЕ за 290 грн найдешевший і той під замовлення і 15 днів чекати. Але блін, це ж ваг, багато чого має підходити від інших авто концерну. Вирішив проїхатись, спробувати, як працює зчеплення, відремонтовані педалі, заїхати до баті в гості і приміряти кришку з його фабії. Був здивований, що педаль зчеплення не провалюється до самої підлоги) Атакож не видає жодних звуків, не заїдає і відчувається набагато краще. Ну воно і не дивно, функціональність повністю відновлено. Ну і так, кришка бачка з гальмівною рідиною від шкоди фабії підходить ідеально. А замінники коштують від 76 грн за Vika 66111597901, яку я і придбав.
А спідометр все ще чекає тепла. Як і ми всі. Тепла і перемоги.
