Ну що ж, продовжу розповідь про наш Євротур.
Тільки-но ми заїхали у Дрезден та зупинились розгледіти де б машину припаркувати — до нас тут же підходить приємний молодий мужчина із радісною усмішкою на обличчі та запитує чистою українською: "Хлопці, а можна Вас сфотографувати?". Почути рідну мову за сотні кілометрів від дому було надзвичайно приємно.
Тільки-но вийшли із машини, тут же знову чуємо своїх: "Вау, ах…ть, це ж Жигуль", "Та він ще й на Львівських номерах", "Крутая тачка, чувак!" і тому подібні здивування. Це була група українських туристів, приємно вражених побачити Жигулі із українськими номерами в Європі :)
Дрезден — надзвичайне місто, по ньому можна гуляти безкінечно. Але, пора рухатись далі.
Я згадав що у мене є "дзеркалка", зробив кілька якісних кадрів (дякую товаришу Юрі Malenkobros за фот)
І вирушили у столицю Чеської Республіки, в якій я так давно мріяв побувати
Недовгих 150 чи то 180 км шляху і от ми в Празі (Чехія)
Сонце зайшло, пора рухатись далі
Прямуємо на південь Чехії до міста Чеське Будейовіце у хостел на ночівлю
Далі буде…
Якщо цікаво — жмем палець і ділимось із друзями :)