Літом, нечекаючи зими та можливих більших проблем взявся я за козовні роботи свого лесика. На перший погляд все дуже сумно. Проте, переглянувши ряд відею на ЮТУБі зрозумів, що жити можна. У виправдання сказу, а що можна було очікувати від машини майже по низу ринку і не зважаючи на 2005 рік.
Місяць роботи, купка грошей, терпіння та бажання і звичайно не чудо, але... Так, результат позитивний появився.
Хтось скаже дурня. І це й хтось в першу черга моя дружина. Проте результат мене тішить. Двері, пороги та крила запустив мовілем, днище і місця зварювалних робіт гарно оброблені грунтом, шовним герметиком та антикорозійним захистом захищені. Татологія якась вийшла. Та байка. Жевріє надія, що ця машина реалізує своє право на життя в моїх руках.
Всі сміються з мене, бо я не розцінюю цей автомобіль, як позашляховик, я до нього ставлюсь, як до величезного круізного лайнера, який має всю мою велику сімю, з комфортом та усіма речима доставити до пункту призначення. Скажу по правді, однак на Драгобрат ним я не попрусь. Страшно, шкода машини та свого гаманця та й шкіра вичинки не варта.
І так, кузов готовий.
Спіткала мене після антикору біда. задній датчик положення кузова вилетів. Звичайно можна посваитись із працівниками СТО адже вони не перевели гідропідвіску у положення ОФФ. Однак, я на це забив, аже при поїздці теплі краї самецей датчик робив їй нерви. І тут я стикнувся із вартістю на Б/у запчастини та нові.
НАслідки такої поломки всім відомі. Задерта дупа і машина їде, як фіра в селі по каміннях. Купив користований датчик, проте він не перепрограмовувався (ціна була 4 тис грн). Йой, сказавя я собі. Повернув із купую нервів, пояснень, попав на пересилку і комісію банку за перекидання коштів. Замовив новий. Ціна з доставкою вийшла 7500. Легко і без проблемно перепрограмувався і машина поїхала.
Легко стало і в кишені... а робіт з машною хочеться зробити багато. Вистачить мене чи ні не знаю. Працюю, працюю і знову працюю.