Екскурсія для профдиформованого та іронія долі

Іноді в житті події трапляються саме тоді, коли потрібно, або навпаки. В мене таке було безліч разів, але я й досі продовжую дивуватися кожного разу, коли щось таке незвичайне стається.

От і цього разу все сталося несподівано, швидко та швидко. Зовсім не так, як запис на СТО @LOWERANDWIDER на заміну задньої маточини - тут все вийшло навпрочуд гарно.

Поки Челленжера крутив Вадим з Херсону, ми сиділи з дітьми в кафе та розважалися. @LOWERANDWIDER періодично ходив у бокс робити фоточки та перевірити колегу на профпридатність. Зважаючи на його профдеформацію, його реакція була для мене цілковитим шоком - спокійний, навіть задоволений. Вже за декілька годин нова маточина була прикручена і автівка опустилася з підйомника на землю.

Женя одразу забажав перевірити, чи мудро він витратив свої гроші на запчастини та роботу, того ми виїхали на трасу, щоб трошки розім'яти м'язи наших старих бричок. Все виявилося чудово, тож ми пораділи цій гарній події, обнялися, поцілувалися, як генсеки, та поїхали по домах.

Того ж дня мені зателефонувала кур'єр зі служби доставки та повідомила радісну новину: "Ваші посилки доставлено"! Звісно я не бажав чекати та ввечері поїхав на склад САТ за ними. Дорогою назад я помітив, що почала проковзувати третя передача, і це була справжня іронія долі. Адже в багажнику я віз мід пайп з каталізаторами від набору лонг тюбів Pypes (самі колектори затримала наша митниця - читають мої чеки).

І здавалося б, що "щастя так близько", але ж ні. Тепер окрім заміни колекторів та середньої частини вихлопу мені світить капремонт коробки... Чи може це черговий знак долі та поштовх до чогось більшого, такого бажаного..? Скоро дізнаюся...