Подорож до Тайніня: релігія, гора та купа мавп

Тайнінь – духовний центр В'єтнаму

Тайнінь – це унікальне місто у В'єтнамі, відоме своєю релігійною спадщиною, природними красотами та спокійною атмосферою.

Однією з головних визначних пам'яток є Храм С Holy See, центральний храм каодаїзму. Його барвиста архітектура поєднує елементи різних релігій, що відображає саму суть цієї віри.

Що таке каодаїзм?

Каодаїзм – це релігія, заснована у В'єтнамі в 1926 році, яка об'єднує елементи буддизму, конфуціанства, даосизму, християнства та ісламу. Назва "Као Дай" перекладається як "Високий Вівтар" і символізує Верховного Бога.

Цікаво, що до пантеону каодаїзму входять як релігійні, так і історичні постаті. Наприклад, В. (курвамать) Ленін вважається одним із «святих духів», хоча його статус є менш значним порівняно із засновниками світових релігій. (шо??)

Цієї неділі, напередодні завершення терміну дії мого водійського посвідчення, я вирішив використати час для поїздки перед оновленням документа. Мета маршруту — Тайнінь, невелике містечко, розташоване приблизно за 100 км від Сайгону, по дорозі, що веде до столиці Камбоджі, Пномпеня.

Тайнінь значно відрізняється від шумного й метушливого Сайгону — спокійне, тихе місце, майже безлюдне. Але саме ця атмосфера і була однією з причин вибору. Одразу після прибуття я попрямував до храму Holy See.

Мене здивувало, що на територію храму можна заїжджати автомобілем. У дворі храму було багато мавп, що додало подорожі несподіваних моментів. Я був із собакою, і хоча зазвичай в’єтнамці не дуже люблять тварин, люди ставилися до мого улюбленця досить доброзичливо. А ось мавпи — ні. Через їх агресивну поведінку довелося "евакуювати" собаку назад до машини.

Сам храм справив враження. Його архітектура поєднує елементи католицького собору та буддійської пагоди. На фасаді зображені християнські й буддійські святі, а всередині — дивна куля з оком. Я не надто вдавався в подробиці місцевої релігії, але загальний вигляд викликав захоплення.

Що особливо запам’яталося — це привітність місцевих жителів. Вони виявилися дуже доброзичливими та готовими допомогти, що зробило подорож ще приємнішою.

Наступною зупинкою в подорожі була гора Баден — досить незвична природна пам’ятка. Вона стоїть самотньо посеред рівнини, чимось нагадуючи гору в Мукачеві. Я знав, що піднятися на неї буде непросто, але спробувати варто.

На гору є два основні шляхи. Перший — канатна дорога, але, як і слід було очікувати, із собаками на неї не пускають. Другий варіант — підйом гірською дорогою, і саме його я планував спробувати на своєму "Лачікену". Однак виникла проблема: на половині підйому дорогу перегородив шлагбаум, і проїзд був закритий для всіх.

З огляду на майстерність місцевих водіїв, це, мабуть, було зроблено з міркувань безпеки. І дійсно, краще перекрити дорогу, ніж ризикувати нещасними випадками. Хоча план провалився, сама дорога до гори і краєвиди все ж залишили приємні враження.

Після смачного ланчу та кавового брейку ми вирушили до Сайгону.

Тайнінь залишив приємне враження — доглянуте, затишне містечко з розміреним ритмом життя. Широкі дороги та спокійна атмосфера створюють ідеальні умови для відпочинку, коли хочеться перепочити від метушні Сайгону.
Дякую всім, хто дочитав до кінця!