Доброго дня, спільното!
На Новий рік мене та моїх батьків до себе запросили наші друзі. Колись вони були нашими сусідами в селі Вільхівка Харківської області й допомагали нам як у мирний час, так і протягом усіх цих перших восьми днів пекла від початку повномасштабної війни, які ми з родиною прожили в погребі.
А коли ми все ж вирішили прориватися до міста й запропонували їм їхати разом із нами, вони відмовилися. Деякий час друзі доглядали за нашим будинком, доки русня його не зрівняла із землею.
Звичайно, до них ми їдемо не з порожніми руками.
Дорога до них має зайняти близько 4–5 годин. Звісно, якщо не буде заторів через ремонт доріг...

Тож у дорогу...
Виїжджаємо, а термометр показує -1 °C.
Перерва на «дозаправку», туалет та перекус... Наша середня швидкість на автобані становила 120–150 км/год.
Через чотири години ми вже були на місці. Автобан був майже порожнім.
А ось температура тут, за показниками бортового термометра, становила від +2 °C до +4 °C.
31.12.2024
01.01.2025
Погостювавши чотири дні, треба їхати додому. Бо в гостях добре, а вдома краще.
І знову дорога. Назад уже їхали зі швидкістю 120–130 км/год. У деяких місцях вдалося розігнатися до 200 км/год, але на автобані вже було набагато більше автівок. Та ще й місцями йшов дощ.
Перерва на обід — і знову в дорогу.
Через чотири з половиною години ми вже були вдома.
2