На Новий рік, мене і моїх батьків до себе запросили наші друзі. Вони були нашими сусідами у селі Вільхівка, Харківської області і допомогали як нам у мирний час, так і всі ці перші вісім днів пекла, з початку повномаштабної війни, які я з родиною прожили у погребі. А коли ми все ж вирішили прориватися до міста і запропонували їм їхати разом з нами - вони відмовились їхати та деякий час доглядали за нашим домом, доки русня його не зрівняла з землею.
Звичайно, до них ми їдемо не з порожніми руками.
Дорога до них повинна зайняти близько 4-5 годин. Звісно якщо не буде заторів із-за ремонтів доріг...
Тож у дорогу...
Виїжджаємо, а на термометрі показує -1°C
Перерва на "дозаправку", туалет та попоїсти... Наша середня швидкість на автобані становила 120-150 км/год.
Через чотири години ми вже були на місці. Автобан був майже пустим.
А ось температура тут на бортовому термометрі +2°C - +4°C.
31.12.2025
01.01.2025
Побувши у гостях чотири дні, треба їхати додому. Бо - у гостях добре, а вдома краще.
І знову дорога. Назад вже їхали зі швидкістю 120-130 км/год. У деяких місцях вдалося розігнатися до 200 км/год, але на автобані було вже набагато більше автівок. Ще й місцями йшов дощ.
Перерва на обід та знову в дорогу.
Через чотири з половиною години ми вже були вдома.