Продовження любовної історії зі світлом

Діло було в 1941 році, коли я захотів поміняти галогенки на нормальні світлодіоди, тож продовження. З корисного - дійсно краще бачу ями, з негативного - на*їбався я з ними будь здоров!

поїхав я значить за межі міста, перші ж зустрічні авто почали мені моргати, типу - «вимкни дальнє світло, довбо*об» а я їду на своїх крутих світлодіодах на ближньому, при чому моргали навіть чуваки на фурах, я уявляю шо творились зі звичайними водіями легкових авто. Я розумів шо то не світло було а якась зірка смерті. Не добре так сліпити людей й до того ж це провокує аварійні ситуації на дорозі. І вперше я побачив як вони світять в тумані, це жах

Плюс до не працював один коректор фари. Повний комплект!

А щоб купити новий коректор ближнього світла треба дістати фару, а щоб дістати фару треба розібрати морду. Що я і зробив (все для того щоб подивитись номер запчастини)

Товариш механік зателефонував сказав шо приїхав коректор, записався до майстерні по встановленню і ремонту світла. Хлопці встановили через пєнь колоду цей коректор і відрегулювали положення фар і відправили в дальнє плавання. Сьогодні ввечері, надіюсь мене не будуть знлву проклинати всі автомобілісти. Дякую за увагу)