Ще один мотор та знайомство (пролог)

Почну напевно з далека… За давніх часів, коли Опель ще хотів робити швидкі авто - зʼявилась на світ така прекрасна «купешка» як Опель калібра. Позашлюбна дочка ідеології японських купе (які в ті роки були популярні) і німецької інженерної думки…

Я про неї ніколи насправді і не знав, в дитинстві можливо і бачив на дорогах - але завжди думав що це щось спортивне і не доступне (та і «тюнінг» ранніх 20хх - інколи навіть не дозволяв зрозуміти що це за марка автомобіля)

«Заряджав» Опель в ті роки ці компактні купе , чим тільки міг, і люком, і підігрівом сидінь і повним приводом навіть автоматичною коробкою зі «спорт» режимом. Тюнігували їх також «ого-го» як. Чого вартує тільки обвіси від компанії Rieger 

Двигуни також були різні. Починаючи від не вибагливого C20NE (двох літрового восьми клапанного мотора) закінчуючи технологічним 2.5 V6, який у ті роки для опеля був технологічно складним, і в деякій мірі проривним. В гонках DTM також вони приймали участь де могли конкурувати з BMW та Mercedes 

Але була одна версія цього автомобіля, яка як виявиться зможе привернути мою увагу найбільше. Швидка як куля - повнопривідна версія, з мотором C20LET :

Два літри, 16 клапанів, 204 к/с з розгоном 6.8 секунди від нуля до сотні (нагадую що актуальна ще на той момент BMW E30 M3 - їхала 6.7 0-100, а свіженька BMW E36 M3 - 5.5 0-100) це все «стояло» на повному приводі, і 6 ступеневій коробці передач.

Не погано для опеля в ті роки?

Про цю версію автомобіля буде йти далі.

Дізнався я про неї після покупки моїм другом калібри на с20хе (атомосферна версія цього мотора, на 150к/с)

Через певний час - саме така версія попала до мене і моїх друзів, нудно жилося , хотілось у вільний час мати якесь хоббі. Та і ми всі не байдужі до такої «техніки»

Тому це був ідеальний варіант, не дорого (потім як виявилось дуже навіть дорого) і досить швидко, саме у цьому автомобілі встановлений чіп від «контори» EDS Motorsport, найпотужніша його версія (найпотужніша яка не потребувала сильного допрацювання) а саме EDS Phase 3.

Яка з 204 сил - за допомогою заміни чіпів в ЕБУ - дозволяла розвинути в ідеальних умовах потужність в 300 кінських сил і 450 нм.. Ну це вже інша розмова.

За час володіння цього автомобіля - був знятий повний привід (який був в хорошому стані, але підводила коробка)

Замість нього тепер передній привід і дизельна коробка F23 (прощай «зацеп»)

Встановлено нормальний фронтальний інтеркуллер + куплена повністю відреставрована турбіна.

Замінено майже все навісне. Багато чого робилось (дякуючи одному з нас який вмів це все робити, Володя привіт))) пошуки нового ДМРП, ремонт ГБЦ - і боротьба з основною проблемою цих головок (тріснутим каналом, із за якого масло потрапляє в антифриз) зробили трішки краси : 

Було як багато хороших емоцій (заміри, пошук «тюнячок») так і негативні, але.. Автомобіль завжди приносив задоволення, і привозив додому на своїх колесах, без допомоги евакуаторів.

Але в один момент зʼявився стук який дуже розчарував (хоча рано чи пізно він був очікуваний, так як в низ мотора ми так і не лізли)

Поскільки з нас розбирається в цьому тільки одна людина (Володя) тому ним було вирішено зняти піддон і подивитись на колінвал та вкладиші.

Фініта ля комедія)) як виявилось знос достатній щоб був цей стук.

Що робити? Просто зробити ремонт цього колінвалу? Ну тут сумнівно.. Знос може бути вже такий великий - що навіть останній ремонт вкладишів не допоможе.

Збоку в гаражі на нас «споглядав» ще один блок який віддали нам разом з автомобілем.

А чому б не зібрати ще один такий мотор? Але вже повністю так як хотілось… І тут понеслось… Продовження в наступному дописі…