Ось і все…
Як то кажуть, машинка пішла в люди)
Півтора роки у моїй власності, машинкою задоволений.
З усмішкою згадую її, коли натикаюсь на неї у галереї, або бачучи на дорозі такого ж старперця. Мабуть, ефект першої машини)
Отже, два дні відбивання від перекупів: « З повагою за 2.5 зелених», або зробити людям знижку в 1000 баксів, бо їдуть вони з Кривого Рогу, пару оглядів у пізній час, та все таки знайшовся адекватний покупець.
Домовилися про зустріч (як виявилося, військовий по сусідству), торг за косяки та й все.. Додому йшов вже пішки) Дуже дивні почуття після таких подій, думаю всім знайомо.
Новий власник замінив крило, обслужив та й має великі плани)
Періодично спілкуюся з хлопцем, та й радію, що Тракторець бігає і приносить задоволення.
До зустрічі)