№1 Пошук і покупка

Вітаю!

Початок історії Волги йде від моменту коли в дитинстві батько володів 31029. Його авто було шикарне, велике, просторе і нереально м'яке в їзді. Після того в старшому віці вже в момент коли необхідно було здавати на права постало питання першого авто і вибір був на більш стару версію - 24. Ще однією з причин вибору саме Волги було те що вона була проста, недорога з нереальним потенціалом доопрацювань які я міг робити скмостійно. Ну і ще один фактор, це те що вона була скопіювана з американської класики яка подобається абсолютно всім включаючи мене.

Нажаль моїй мрії вийшло здійснитись тільки через декілька років і ось як це сталось.

В один прекрасний день, я побачив в місті чорну 24ку і в моїй голові промайнула думка про те яка ж вона гарна і що я б від такої не відмовився. То чому б ні? І почався довгий, 3 місячний пошук живого екземпляру. В загальному якщо дивитись на всю радянську класику, практично 90% або згнивші або до жаху заколхожені варіанти, крім того хотілось саме першу серію по причині в ній особливостей таких як стрічковий спідометр, вогні зупинки та особливості дизайну. Крім того вибір був брати або чорну, або молочну, або вишневого кольору. Після місяця перебирань варіантів було здійснено пару виїздів в область що не дуже порадували - стан автомобілів був жахливий. Але в один прекрасний момент, з'являється варіант за 40 км від мене і буквально в той же день ми з батьком виїжджаєм її дивитись:

Стан Волги був дуже непоганий, колхоз в ній був мінімальний. Волга виявилась реекспортна (колишній власник-військовий купив і пригнав з Німеччини) і як вже пізніше було визначено була там же перефарбована в чорний колір (рідний її чи то білий чи то сірий)