Давно не розповідав як поживає Challenger, та й особливо не було про що. Якщо коротко, то автомобіль продовжує дарувати море емоцій, спогадів, та знайомств. Зокрема, їздив у подорож в Одесу своїм ходом, все пройшло чудово. Також на минулому тижні вперше спробував скористатися послугами детейлінгу - мені сподобалося, всюди гарненько помили, пропилососили, полірнули царапки і нанесли полімерне покриття.
Стосовно знайомств, приємно вражений їх кількістю, і тим що в більшості випадків ініціативу проявляв не я. Не думаю, що таке явище широко розповсюджене поза межами тусовки американських авто. І як після цього пересісти на менш яскравий автомобіль і жити спокійно?
На цьому поки все. Бажаю всім гарного настрою!