Мобільний додаток
Ще більше зручності! Миттєві сповіщення про всі актуальні події вашого профілю!
Це продовження історії про подорож Румунією на машині влітку 2014 року.
Цей пост найменш автомобільний із усіх попередніх і наступних, але я вирішив його не пропускати.
Виїхали рано-вранці з міста Прайд і попрямували до м. Турда. Так склалося, що я випадково вичитав в інтернеті про одне цікаве місце, а що думати — вперед, 140 км — це недалеко. Сігишоару вирішив пропустити, бо не хотілося робити гак у 80 км по горах. Обов’язково заїду туди наступного року…
Доїхали швидко, користуючись платним автобаном. На фото тільки під’їзд до нього, а далі вже не до того було — зачепився з румунським джипом).
Прибувши в Турду, довелося трохи покружляти. Поки стояв на узбіччі й дивився в навігатор, підійшов чоловік і запропонував купити CD з румунськими піснями. Навігатор не допоміг, і я вирішив їхати за вказівниками. Одні показували наліво, інші направо. Обрав наліво й приїхали до парадного входу. Шкода, адже головний гарніший, але зате парковка безкоштовна).
Купили квитки й пішли всередину. А там ще холодніше, ніж у печерах Прайду.
Близько 400–500 метрів довгим коридором.
Потім стіни стали синіми та блискучими, ніби мармуровими, але то була сіль.
Навколо були відгалуження й проходи до робочих гілок шахти. У головному коридорі можна було знайти ті самі старовинні механізми. Ось, наприклад, ліфт:
Униз вели дерев’яні сходи, і ми почали спускатися. Останній проліт:
Відкрився неймовірний краєвид:
До ліфта була величезна черга, і ми вирішили спускатися сходами — 16 поверхів:
Поблукавши внизу, дійшли ще до одного обриву й заглянули вниз)):
І ще на 8–10 поверхів униз… там я вже не рахував:
На сяючому острові я взяв напрокат човен, і ми попливли озером.
Я, звісно, різними речами в житті займався, але на човні під землею ще не плавав)
Коли піднімалися нагору, я вирішив ще раз сфотографувати озеро з одного з ярусів:
На прощання ми зайшли до головного входу. Ось чому я казав, що він красивіший:
Далі маршрут пролягав на південь, до найкрутішої частини подорожі — перевалу Трансальпіна.
