Румунія 2014. Transalpina ч.7

Зараз уже й не згадаю, як їхав, не рахуючи підйомів, звісно — там повз на другій передачі.

Заїхали в хмари) Або це просто туман… Машина на висоті їхала гірше. Повітря розріджене, холодно.

Проїхавши туман, вийшли прогулятися. Тут же зустріли невеликий вантажівку пастухів. Поки стояли, повз проїхала ще одна легковушка. Після цього аж до вечора ми не зустріли жодної машини.

Пройде час — і треба буде поїхати туди знову.)

Хребет вражає своєю дикістю. Перевал непопулярний — усі пруть через Трансфегераш. Як ми пізніше дізналися, “Альпіна” має статус закритої дороги, тому нею майже ніхто не користується.

Коли ми приїхали в Ranca, я пішов шукати готель. Але, на жаль, ніхто, крім собак, нас не зустрічав, село здавалося покинутим. Собаки ганялися, а самотній пастух раптом почав утікати, коли я попрямував до нього з роздруківкою з Booking і кричав англійською — «Where is this place?»)). Було вирішено їхати далі. І тут я помітив вогник у вікні й дві машини біля дому. Зазирнувши в гості, ми познайомилися з дуже приємними людьми. Виявилося, це місцеві туристи з міста Ясси, дві пари. Вони розуміли англійську й допомогли пояснитися з господарем. Дуже душевні хлопці: пригостили нас м’ясом і вином (посміялися з нашої засохлої піци) і розповіли багато цікавого про свою країну.

.

Реклама

10% відсотків знижка!