Болгарія 2014. Стежки ч.13

У Болгарію довелося їхати через візу. Інакше ніяк. А ще там є море. Те саме море, що й у Криму, тільки не таке прикольне. Болгарське море сумне, рівне, беземоційне, зате пляжі хороші, ціни вищі, ніж ми звикли, і… люди якісь надто серйозні, невеселі (прямо як наші)).

Росіянами там нікого не здивуєш, і не буде такого, як у румунів: «О, подивіться, що це за машина з буковкою “N” і дивними номерами. Як вони сюди примудрилися заїхати? Давайте ж радіти і махати!»

Ні. Болгарія починається з фур і стоянок для далекобійників.

На обід нам принесли два величезних шматки смажених ребер, салат з помідорів та огірків, нарізаний гігантськими кусками, і величезну варену картоплину). Довелося їсти, бо ж заплачено…

Через міст їхати платно — 5 євро. Міст довгий, високий — переправа через Дунай.

Потім ми довго їхали на одній швидкості з поїздом. Машиніст сигналив, а ми махали рукою. Здається.

Ось це, мабуть, Бургас:

Несебр.

Каталися, куди очі дивляться. А заночувати залишилися на Сонячному березі за 28 євро… чи доларів? Уже не пам’ятаю.

Це наш готель. Хочеш — гуляй, хочеш — купайся. Людей усе одно немає. Криза чи несезон…

За кілька днів нас вигнали (очевидно, з’явилися бажаючі пожити в готелі), і ми поїхали у Варну.

Вузенькі вулички й класні тачки. Загалом місто позитивне. Хоч і проскочили його проїздом.

Поселення «Риба-Риба». Адреси броні так і не знайшли…

Але знайшли його в Балчику. Місто своєрідне, в чомусь цікаве, але я б не радив. За кілька днів ви просто впираєтесь у думку, що там нічим зайнятися.

Зате є дуже цікавий ботанічний сад і водночас палац. Місце історичне. Пляжів немає, тільки каміння. Море брудне. Для різноманіття їздили в Албену. Це закрите місто, куди можна потрапити тільки за перепустками або сплативши збір на КПП. Ми зробили хитріше: залишили «Прелюда» під соснами біля заправки й пробралися в місто пішки.

Всередині курсує поїзд на колесах замість маршрутки. Місцеві живуть у стилі «все включено» й носять різнокольорові браслети. Схоже, браслети дозволяють відвідувати ті чи інші пляжі та заклади безкоштовно. Ми ж затесалися в загальний натовп, погуляли містом, повалялися на пляжі, але недовго, бо самопочуття після місцевої кухні не надихало…

У Балчику я за пару годин зустрів двох «Прелюдів», а наступного дня ще одного й кілька «Цивіків». У нас у Харкові стільки за день не зустрінеш.

Відпустка добігала кінця….

…

Реклама

Знижка 10% за промокодом!