У жовтні прокотилися з наметами вздовж кордону до дворічанського заповідника. Дорог за Вовчанськом немає зовсім. Їздив там вперше і востаннє і нікому не раджу. Але у самій заповідній зоні місцевість цікава.
Підйоми патруль взяв легко, нічого особливого та непрохідного не було. У будь-якому разі без лебідки я не сунувся б.
У прикордонних селах знайшли кілька меморіалів часів війни. Ось один із них.
Після повернення довелося дати прикурити другій машині. Поганий контакт зі старою сигналкою посадив акумулятор. Водночас і контакт полагодив.