Набридло сидіти вдома, тож вирішив покататися. За тиждень далеко не поїдеш, тож до Криму.
Люблю ці місця восени — небо чистіше, повітря прозоріше. Виїхали в ніч, ранком були на митниці. Там протирали годин 5. Черга невелика, але… коротше все як завжди. Дороги на південь погані. Не настільки, що неможливо, але достатньо, щоб відбивати бажання. У Криму нормальні, окрім Джанки — Феодосія. Нічого нового. Заїхавши до Феодосії, береговою дорогою прибули до Судака і всі наступні дні просто проводили на природі, без телефону (картки купувати було ліньки), без інтернету і тб. Я тільки й робив, що заправляв машину і їхав кудись випадковим чином.
Ніссан добре йде по піску, але якщо не включати повний привід сідає.
Приїжджаємо в бухти та гуляємо цілий день. Вечори — в якійсь кав'ярні.
У лісах кизил та листя всіляких квітів. Мені цього не вистачає у місті, а природі начхати на всі ці штучні понти, фантики, айфони. Вона є й усе.