Київ-Трускавець-Синевир-Київ

Всім привіт!

Сьогодні буде не зовсім звичний формат бортового запису, бо мова піде про невелику подорож довжиною в пару тисяч кілометрів. Так вже сталося, що відпустка цього року з літа плавно перемістилась на середину осені. І щоб далі не тягнути, було прийнято рішення стрибати в останній вагон теплих деньків і поїхати на тиждень кудись в Карпати. На заклик поїхати з кимось разом відгукнувся кращий друг, котрий теж зміг взяти відпустку в цей час. Тож не дуже довго думаючи, за пару днів спланували приблизний маршрут, накидали точок інтересу, і вирушили в дорогу.

Першим етапом подорожі була поїздка до Трускавця, де планували зупинитися на пару днів. До слова, містечко прекрасне. Спокійне, затишне. І доволі красиве.

Але окрім цього встигли відвідати Дрогобич та Тустань, котрі були зовсім неподалік

Наступною локацією був Синевир, де планували залишитись на одну ніч, прогулятись на озеро і тримати дорогу далі. По дорозі зупинились на перевалі, щоб поглянути на ці види.

 А після заїхали на водоспади

Приїхали в Синевир ближче до обіду. Але, як то часто трапляється, далі щось йде не за планом і я зловив харчове отруєння, що на кілька днів вивело мене з ладу. І замість дослідження пейзажів довкола, значну частину часу провів ось так:

Проте, на Синевир все ж потрапив під кінець перебування там. І хоч погода була не з найкращих, та озеро все одно чудове. Хоч і зовсім не таке велике як мені чомусь думалось.

Далі була агломерація Яремче-Татарів-Верховина. Де майже під кінець подорожі провели ще пару днів. 

Оскільки фізичний стан був трохи підірваний нещодавнім отруєнням, а я був єдиним водієм, то вирішили не робити марш-кидок до Києва, а зупинитись по дорозі у Вінниці та заночувати там. І от що цікаво, саме Вінницю я поки так не дуже і зрозумів. З точки зору автомобіліста здається дещо хаотичним містом. З боку погляду пішохода - менше, але теж. Треба приїхати туди ще.

Повернення до Києва відбулося без пригод. А єдиною локацією, де зупинились по дорозі, був дім рибалки. Котрий на фото виглядає все ж краще ніж в реальності.

Що ж, навіть не зважаючи на неприємності зі станом здоров'я, відпустка більш ніж вдалась. Локації чудові, Україна прекрасна. Дороги теж майже всюди на гарному рівні. Жабеня вело себе абсолютно прогнозовано і комфортно. Всі ці доробки, котрі я висвітлював в бортовому журналі - дали свій результат. Додалось комфорту, зручностей. Та і так як виглядає зараз, мене майже повністю влаштовує. Але якщо до весни все ще будемо разом, то треба буде здійснити деякі свої задумки, про котрі в тому числі і тут розповідав. 

А тепер, власне кажучи, трохи статистики:

Загальний кілометраж: 2109 км
Середнє споживання пального: 5.0л/100км по бортовому
Середня швидкість: 61,9 км/год. Реально: тримав 120-130 на автомагістралі. 90-120 на звичайних дорогах в залежності від покриття. По гірських серпантинах їздив доволі активно, встиг навіть отримати задоволення.