Одного скучного недільного ранку в переписці з кентом була закинута геніальна ідея: поїхати і купити по пріколу сівік. Розглядався вбитий, кривий, гнилий наглухо хечбек 6-го покоління за 30км від нас, 10сек роздумів - треба брати, ми любимо скупляти всяку нерухомість. Але виявилось, що машина вже продана. Не опускаючи руки, 5хв пошуків на OLX і збільшивши область пошуку до 200км, падає два варіанти по низу ринку. Перший - зелений седан 5-го покоління теж не подалік від дому, але нам потрібно канонічний сівік, канжуха, легендарний кузов. Тому його ми залишаємо так чисто аби мати на увазі. А другий варіант саме те, що потрібно, не 6-те покоління звичайно, но бляха весь такий гоношний. Зв'язались з продавцем, домовились про огляд, напакувались необхідним інструментарієм для воскресіння того мерця і компанією рушили за 150км до Івано-Франківська. Від моменту ідеї до рішення купляти пройшло близько 15хв, а за годину ми вже були в дорозі.
Приїхали завчасно, дещо прогулялись, подивились місто і рушили шукати той двір, де стоїть цей скарб.
В моменті друг прогаласує: там стоїть сівік, на парковці, то певно наш. Зупиняємось, йдемо дивитись, дійсно він.
Виглядає капець як, лиш би завівся і фари б працювали, бо додому їхати він повинен їхати своїм ходом і в темряву, адже година була вже пізня.
Познайомились із власником, виявилось, що машина стоїть довгий час без руху. По правді ми готувались до гіршого, а тут прям такий нічого апарат. Акумулятор мертвий, но в технічці валяються три запасні. Підкидаємо клєми і дідько, він запускається, працює рівно, освітлення працює, коробка втикається, кузов купи тримається, більшого нам і не треба. Забираємо і рушаймо додому...