Давно хотів поїхати до моря цього року, і от все таки зібрався.
Не влітку, але погода дозволяла, і не так спекотно було в дорозі.
План поїздки, поїхати чисто на вихідні, та знайти нове місце.
Миколаївка, за Затокою, поки була закрита, там я бував багато разів.
Туди їхати через кордон, Паланки, бо міст Затоки перебили, хоч і в мене була така можливість, не хотів витрачати час, та і їхати далеко.
Ціль була, десь недалечко від Одеси, і щоб пляж був рівний.
Санжійка так, але завеликий обрив.
Знайшов на картах Грибівку, та вирішив забронювати там місце.
"Золотий колос", вибрав відразу, бо більш-менш виглядало гарно.
1000грн доба, їду.
Вже десь біля Умані, інспектував нижній патрубок, він підтікав вночі на холодну, пару капель, я його замінив, але підтікання не пройшло, мабуть щось там інше, буду розбиратись.
А тут зараз, вже на гарячу капало.
Рівень розширюючий тримав, але я купив дистиляту, та поїхав далі.
Потім все перестало.
Якось воно дивно себе поводить, бо усю дорогу до Києва, ні каплі не впало.
Кофра брав одного, не люблю коли вони усі, не так швидко можна їхати, та і маневреність падає, ну і розхід більший.
Речі відправив поштою, забрав наступного дня по приїзду.
Боковий вітер трішки розносив по дорозі.
Але тримав крейсер 170, іноді 200, коли дорога дозволяла.
Розхід був відповідний.
Доїхав до Санжійки, побачив море, яке давно хотів просто побачити, і подався до місця дислокації.
Санаторій був один, з небагатьох працюючих.
Багато місць заросло, людей майже не було, сміття та запустілі ларьочки, які колись працювали на повну.
Велика кількість недобудованих баз відпочинку, які мабуть з початку війни стояли, все викликало жаль, та тривогу.
Ніби зомбі апокаліпсис.
Був навіть прильот в ангар, який був в селі.
Фортифікації тільки почали робити біля села, цікаво, чому саме зараз, третій рік повномаштабної війни.
Пляж пологий, є великим ризиком для десанту з кораблів, тому ці місця в першу чергу треба було закріпити, але я не тактик, тому дивлюсь на це зі свого бачення.
Люди спокійно гуляли біля бетонних тетраподів.
Колючка була ніби для краси.
Ось така картина чекала на мене зранку.
Долив дистильованої води грамів 100.
Зранку почачав шукати ресторанчик, щоб десь перекусити, бо кухня, яка мала бути в санаторії, не працювала.
На сайті було харчування, а в живу ніц.
Більшість мешканців були сімейні, чоловіки жарили шашлик на мангалах, а жінки варили суп на загальній кухні.
Забравши речі з НП, приїхав додому, щось приготував, та знайшов все таки ресторан поруч.
Виглядав він цікаво, але всього три відгуки два роки тому, і надії було не багато, що працює, але поїхав.
Хоча, можна було пройтись)
Місце просто казка.
Великий готель, є лофт бар та ресторан.
Номери стартують з 5800, і до 15к, за президентський номер, є спа та багато іншого.
Дуже незрозуміло, що так мало відгуків, але місце гарне.
Ціни в ресторані столичні, але все дуже смачно, а головне з крутезним виглядом на море.
Ось так, виглядають номери
Відпочинок в мене цікавий.
Лежати і дивитись телевізор, раз в день сходити до моря, шум якого лунав в мене у вікнах, тому засинати було гарно.
На робті, я завжди в русі, тому їхати десь точно не хотілось.
Купатись, я теж не люблю, тому тільки ноги мочив.
Вода, як для Вересня, не дуже холодна, але вітер був сильним ці дні.
Наступного дня також пройшовся до ресторану, пообідав та повернувся до себе.
Вже потім побачив, що є цікавіші номери ніж в мене, але то буду знати для наступного разу.
Можна було виняйнати номер зі своїм балконом, та панарамним видом.
Два дня пролетіли швидко, і вже в понеділок я стартував додому.
Антифриз, як і писав, перестав капати.
Назнімав багато відео, буду монтувати взимку, та згадувати цю теплу поїздку.
Проїхав 1000км, витратив на це 73л пального, це 4.380грн.
Розхід, відповідно, 7.3л на сотню.
Але тулив майже всюди 170, дорога сама по собі скучновата, завжди прямо.
По стану, дуже не погано, роблять локальні ремонти, ям взагалі що туди, що назад не бачив.
Готуюсь до великого ТО на 120к, заміна башмаків, ціпків, натяжника.
Гарних та рівних усім доріг.
Поїздка можлива, завдяки нашим Захиснкам!
Слава Україні!
Далі буде!