Мобільний додаток
Ще більше зручності! Миттєві сповіщення про всі актуальні події вашого профілю!
Вже описував, наскільки важливим є передній стабілізатор для автомобіля. А тепер перейдемо до практичної частини роботи з ним.
Підготовка.
Частина фото завантажені з інших ресурсів для наглядності.
Для заміни стабілізатора потрібно:
Втулки для тяг (ромашки) – 4 шт. по 2 шт. на кожну сторону,
Приступаємо до роботи.
Після того, як придбав сам стабілізатор, відвіз його на піскоструменеву обробку. Не можу сказати, що він був у поганому стані, але вже якщо робити – то робити нормально.
Фарбував я його самостійно: один шар ґрунтовки, а зверху, з паузами, два шари антигравію. Можна було б використовувати звичайну фарбу, але як на мене, в місцях, де немає захисту, краще використовувати антигравій – він більш стійкий до різного роду сміття, що летить від коліс.
Приступаємо до встановлення.
Достатньо підняти передню частину авто і зняти колеса. Знімаємо захист двигуна знизу. Відкручуємо гайки, які кріплять стабілізатор через втулки до тяг.
Після цього можна витягнути стабілізатор з тяг і опустити його кінці вниз, щоб не заважав. Тепер потрібно відкрутити два болти, які тримають передній підрамник, щоб його передня частина відвисла. Знімати підрамник повністю не обов’язково. Стабілізатор тримається на двох скобах через втулки, прикріплені до підрамника. Далі відкручуємо по два болти на кожній із скоб. Знизу гайки легко доступні, можна використовувати ріжковий чи накидний ключ.
Болти, що зверху, заховані в підрамнику, і дістати їх можна лише подовженими головками.
Після цього стабілізатор просто знімається.
Підготовка до встановлення.
Спочатку очищаємо скоби та підрамник від бруду й пилу. Далі готуємо новий стабілізатор до встановлення.
У комплекті з втулками йде змазка з написом "На суху не сунь". Ділимо змазку навпіл і змащуємо втулки зсередини, після чого одягаємо втулки на стабілізатор. Втулки мають розріз, який потрібно встановити назад.
Стабілізатор легко закріпити скобами, але рекомендую перед цим надіти шайби та по одній ромашці і вставити стабілізатор в отвори тяг.
Про шайби. З усієї інформації, яку я знайшов, шайби є одним зі слабких місць. Сама шайба не плоска, а випукла. З часом випуклість шайби витягується, і втулку стягують недостатньо сильно. Майстри знаходять різні рішення цієї проблеми: хтось вирівнює шайби і приварює ще одну шайбу до основної, інші встановлюють по дві шайби замість однієї. Я не використовував такі способи, просто встановив шайби в гарному стані.
Після цього прикручуємо стабілізатор скобами до підрамника. Потім прикручуємо сам підрамник на місце й повертаємося до того, щоб повноцінно закріпити стабілізатор до тяг. Зазвичай цей процес у мене викликає труднощі. Хоча він не складний, але потребує хитрощів. Найпростіший спосіб – стягнути підрамник, стабілізатор і тягу разом за допомогою ременя зі стяжкою. Встановлюємо другу втулку, шайбу і стягуємо все гайкою. Готово. Далі збираємо все до купи й можна їхати на регулювання розвалу і сходження.
Висновки.
Вартість всієї роботи разом – близько 2500 грн, якщо робити самостійно.
Що змінилося? Авто стало трохи жорсткіше реагувати на нерівності на дорозі, порівняно з тим, як було раніше. Те, що мене тривожило, — сильний крен авто в поворотах — тепер значно менший, чого я й хотів досягти. Що стосується відчуттів на швидкості – авто стало більш "зібраним", і краще контролюється його поведінка. Це схоже на те, що інерція при вилянні автомобіля значно зменшилася. Раніше, коли повертав кермо в смугу, авто продовжувало рухатися по інерції після вирівнювання керма. Зараз цей ефект майже зник. Ще одне приємне несподіване спостереження – кермо стало легше повертатися в початкове положення.
Як на мене, результат цілком вартує затрачених зусиль, і я досягнув того, чого хотів, з мінімальними витратами.