Ось і настав той час коли все ж зібрався описати події цього важкого місяця. Все ж як не як а є про що поділитися ну і заодно описати минулий місяць. Якби я хотів щоб фото зверху і описало весь серпень, але не все стається так як ми того хочемо.
А починався місяць ще більш менш, всі чекали що буде трохи легше. Несподівано зустрів ріо 4 поколінгя хоч і дорестайл але в повній (як у мене) комплектації престиж з усіма витікаючими.
Все тут є і автомат і двигун 1.6, і мультимедія з камерою заднього огляду і диски ідентичні.
Я б навіть сказав би зустріч двох братів.
І раз вже почав про зустрічі логічно вже продовжити. Kia rio 1 покоління в кузові хетчбек (не універсал)
Йдемо далі
Одного дня ввечері вирішив подивитися де ж в місті ще один пляж відкрився.
Як не дивно локація була вже знайома, я тут був на початку травня і тоді тут пляжу не було, я думав що база відпочинку ще території відхопила, а тут он як .
І що характерно до майже кінця серпня ніхто не купався а такі поїздки були чимось на 10-15 хв просто щоб подивитися і відволіктися від того кошмару в якому ми були аж до знов таки кінця серпня.
Виявляється досить гарно, хіба нема перевдягалое і туалету. Але дорога плюс мінус норм трохи краще тієї що на Блакитні озера і коротша.
А це їхав з роботи як повертати на Криничну ще раз повернути в бік байдарочної станції, і їхати прямо трохи далі за станцію.Досить затишне та гарне місце з пляжем.
А це теж локація знайдена чисто випадково їхав і вирішив поїхати подивитися що далі.
Коли їхав то вскочив одним колесом в яму добре що пронесло.
Загалом миле тихе місце з декількома полянами, які можна в свій час використати для пікніка. Через деякий час знов приїхав сюди.
Далі теж проїздом мимо Пришибського озера (Копанки).
Цього літа так і не вдалося тут відпочити. Хоча один раз в дитинстві з дідусем тут плавали... Може навіть і на цьому місці, на його жигулях 2101.
А далі заїхав на Затон.
Чекаючи батьків поїхав на Дуровщину маленьке озеро в місті.
І тут я помітив що з правим переднім колесом щось не те, а до того двічі спрацьовував датчик тиску в шинах.
І вуаля наступного ранку приїхавши на роботу побачив що вже почало спускати. Не гаячи часу поїхав на шиномонтаж і таки я вірно все зрозумів що пробив колесо.
Невелика але дірка, зробили латку. Накачали 2.3, перевірили тиск в інших був 3.0, перекачали на 2.3 все ок. Ціна питання 200 грн.
А це нічні фото. З фоток ви подумаєте і про який важкий місяць я говорю, все ж ніби нормально.
Але повірте тоді ставало все важче і важче з кажним днем. І найхріновіше що ти ніяк цьому не зарадиш, тупо змушений спостерігати і робити все можливе з надією.
Ну тут вже знайома локація біля річки Псел.
Дивна річ як одна подія може перекреслити всі приємні спогади на певному місці.
Колись начебто тихі та затишні вулиці просто не хочеться відвідувати. Можливо що біль ще не затих.
А трагічні події заносять в такі місця на які раніше не було часу поїхати, але які в той день не приносили жодної радості.
Але якби тяжко не було і якби не давила душевна пустота з часом біль затихає і тоді після майже півтора місяці якогось триндеця знов повертаємося до звичного ритму просто обставини життя змушують можливо воно і на краще.
Та от все ж не позбавляє відчуття що ніби все і нормально, але не те.
Але хоч під кінець серпня вдалося виїхати на якийсь відпочинок. Так це той пляж на річці Псел.
Трішки довели до ладу, водичка ще тепленька була.
Загалом відпочинок вдався. Тихо, затишно, спокійно.
Ось так і минув серпень. І для родини і для міста та і області загалом він став важким. Буквально через 3-5 хв після того як ми поїхали пролунали потужні вибухи прильоту балістики десь в районі.
Поки вересень більш менш. Не знаю може поїду на інший берег Блакитних озер чи ні, дорога там не дуже, хоч акцент так сяк туди і проїхав не знаю. Знаю точно що треба заміна гальмівних колодок бо вже час, і не тому що так на то сказали, а тому що я сам це відчуваю при керуванні авто, поки нічого критичного, але до зими це має бути зроблено.
Пробіг 28800 км.
Та і скажу стало набагато гучніше ніж було до. Але Суми моє місто і нікуди я не поїду. Єдине що хріново що одне налягло на інше, важкувато потрібен час, тут вже нічого не вдієш. І не зміниш нічого і не повернеш час назад. З одного боку боролися до останнього з іншого це жах і кошмар. А так як це було по двадцяті числа серпня от така і назва.