Нарешті можна сказати що було здобуто маленьку перемогу. Задній розвал як і сходження тепер регулюються, і все робиться по людські і без застосування монтировки та силових методів.
Проблема полягала у тому, що японці вирішили що регульовані тяги то зайве, і сходження мало регулюватися виключно ексцентриками, чи варто казати що то не працювало? Які б зусилля не застосовували все було марно. Спершу була спроба полагодити упорні вуха на підрамнику, але ця процедура майже не дала результату, наблизилися до допусків, але до ідеалу далеко. В той самий час огляд виявив що сайлентблоки кривих ричагів, точніше одного, мертві. Тож обидва під заміну.
На щастя у день першої спроби виправити ситуацію я майже випадково зустрівся з власником такого ж Лексуса, який був проїздом у Файному, годі і казати в якому фантастичному стані його авто, сподіваюся він заведе власний БЖ. Так от, він мені підкинув рішення проблеми, надійне, перевірене і назавжди:
Показав ці креслення майстру, мене зрозуміли без слів. Те що зробили хлопці трохи відрізняється від креслення, але проблему це вирішило. Тож мені виготовили кастомні тяги
Тож рішення вже перевірено особисто.
Також трохи привели до тями нижній підсилювач переднього підрамника, бо йому було зовсім трохи зле;
Тож в цілому роботи зроблено наче і не дуже багато, але насправді багато. А головне відчутно по поведінці машини.
А тепер про біль… біль страшний і нестерпний. Довго думав чи розповідати про це, але якщо вже почав, то задню давати неможна. І знову кузов, який спереду реально при чудовий, а зад, до якого докладалися чиїсь не дуже прямі руки, у просто жахливому стані. З нетерпінням чекаю коли майстер буде готовий взяти Лексі в роботу, на щастя він є і він робить файно, особисто бачив його роботу. Тож ділюся з вами тим, що, сподіваюся, залишиться тільки у спогадах та у цьому журналі, як нагадування про шлях який ми проходимо з Лексі разом.
Що по кошторису:
Перша спроба ремонту заднього підрамника: 500 грн.
Сайлентблоки: 1500 грн.
Кастомні тяги: 5000 грн.
Робота + розвал: 1300 грн.