Реорганізаці донора та запчастин.

В грудні далекого вже 2020 купив донора для своєї машини. Дещо вже використав, дещо продав, дещо планую використати у майбутньому. Я сподівався зробити ремонт кузова своєї Гранади і по ситуації відрізати шматки від донорського кузова, але війна зламала багато планів і світла в кінці тунелю я не бачу, на жаль. Минуло вже майже чотири роки, кузов донорської машини стоїть біля будинку, служить складом для інших запчастин і це йому явно не на користь. З кожним роком бачу нові осередки корозії.

Тому було прийняте рішення щось з цим робити. Найперше - витянгув, перебрав та інвентаризував наявні в середині запчастини. Це далеко не все, тільки що в кадр попало.

Коли прибрав з кузова все зайве і зміг оглянути з усіх боків його стан, то стало видно що я помилявся щодо ідеальності стану цього авто. Гнилих місць вистачає, багато чого було вже підварене, хоча переважно досить акуратно. Оригінальної фарби на машині не так багато як здавалось на перший погляд, просто гарно підібрано колір і підфарбовано, що одразу не помітив. 

Тим не менш, я не змінив свою думку щодо того, що маючи номальні документи ця машина мала би гарні перспективи на нове життя. Про неї свого часу добре дбали. А може навпаки - перетворилась би на відро з гайками "по техпаспорту" і безслідно згинула як багато інших.

І от кузов вже майже голий. Лишились тільки деякі дрібниці, які я не знімав поки щоб не загубити.

Далі треба той кузов грамотно подрібнити та сховати від атмосферних впливів до кращих часів.