В перші хвилини володіння ІЖ-ом для мене відкрився новий світ. Світ радянських ретро-авто.
На ІЖах та Москвичах до цього часу я не їздив навіть в ролі пасажира. Звісно я не можу сказати, що взагалі ніколи не їздив на радянських машинах. У мого діда довгий час була 24-а Волга у іншого діда Жигулі та різні варіації Таврій-Славут, а у батька взагалі був Запорожець 968М.
Але це було настільки давно, що я навіть не пам'ятаю, що їздив пасажиром в цих машинах.
Коли сідаєш в ІЖ (як і в інші "класичні" радянські автомобілі) після іномарки навіть старої - незвично все.
Тонкі двері, тонке кермо, зовсім інша посадка. Незвично м'які сидіння, відсутність підголовників. Довгі ходи підвіски та розгойдування рессорної підвіски. І все це в супроводі симфонії шумів від агрегатів.
Після перших кілометрів я трохи акліматизувався в "кабіні" цієї червоної ракети і виїхав на пустий проспект, щоб відчути як новопридбаний звір відчуває себе на швидкості. Без потуг я розкочегарив ІЖа до 120км/год. Як то кажуть Achievement unlocked.
Покатавшись трохи по нічному проспекту, повернувся додому переповнений виключно позитивними емоціями. Від моїх побоювань, що купівля буда марною тратою грошей та часу не залишилося і сліду.
P.S. Перші фото