Я підзакинув БЖ 30-ки хоча можна ще багато чого написати. Вона була продана ще в червні. Якщо буде час та натхнення закину декілька записів про неї.
Оскільки 30ку будо продано, через деякий час стало нудно. Звісно хотілось і хочеться БМВ, Мерседес можливо навіть Ауді з 80-90х. Але враховуючи вартість покупки більш менш адекватного екземпляру, вартість запчастин та ніштяків, а ще в ідеалі і наявність гаража, домовився сам с собою, що така іграшка не по карману на даний момент. Бо купити "розорвиш" і латати його по дешману я не хочу.
А все ж таки машину - іграшку хотілось. Але щоб покупка і утримання не сильно била по кишені.
Після цього вектор пошукових запитів на АвтоРіа суттєво змінив напрямок. Спочатку зосередився на пошуку Запорожця, шукав 966 чи 968А, "М-ки" вже не то.
Їх дуже мало, більшість - трупи або по ТП. Є цікаві екземпляри аля "гаражна знахідка", але прайс там біля 2к$, тому пошуки "жужика" успіху не мали.
Розглядав варіанти купівлі 21-ої Волги або 24-ої. Ситуація така сама як з Запорожцями тільки прайс суттєво вищий за адекватний стан.
Пішов далі - АЗЛК він же Москвич. Дуже подобаються 408-мі, але ж знов їх майже немає.
Щоб не розтягувати розповідь: випав мені в пошуку ІЖ Комбі у червоному кольорі, по фото в гарному стані ще й поруч зі мною.
Домовились з господарем, поїхали дивитися разом з моїм другом, також поціновувачем некро-авто.
По факту виявилось: ІЖ не червоний, а помаранчевий, стан непоганий, комплектний, але частково розбіраний по салону, 2 роки стоїть в гаражі. Не завівся, бо сів АКБ та можливо щось ще. Ціна була 1000$, господар сказав, що торгу немає. Тому ми собі й поїхали.
В той же день ввечері "гуляв" по Авторіа і наткнувся на свіжестворене оголошення про продаж червоного ІЖ Комбі.
На наступний день поїхав подивився, непоганий стан, майже комплектний, трошки колхозу, але не суттєвого. Також не завівся, бо сів АКБ))).
В четвер зустрілися ще раз прикурили - не завівся :). За допомогою знайомого господаря - виявилось, що пропала іскра через те, що випав пін з комутатора.
Завівся звісно не одразу, бо "підзалили" бензином поки пробували його завести без іскри.
Господар запропонував сісти за кермо та проїхатись. Відчуття були неймовірні, бо я дуже давно не їздив на карбюраторних авто за кермом (точніше колись давно проїхав метрів 300 на 2101).
Підсумок цієї пісні: на наступний день ввечері зустрілися з господарем, поїхали в гараж забрали ще пів-ІЖа у вигляді запчастин, обміняли гроші на ключі і обидва задоволені роз'їхались.