Історія про те, як я вафля (не «Артек») їздила із затиснутим ручним гальмом, звичайно власне ручка тормозу була опущена, бо один тормоз уже був поміж кермом і сидінням.
Добре, підводку до посту завершимо, до речі фоток немає але сенс тої писанини в тому що на «Блоху» виявився доволі як на мене дорогий тросик ручного гальма, оскільки на корсовій платформі здавалось би мали б бути барабани ззаду але ні там диски і відповідно ціна від 700, тому перший ліпший який випав по віну в «Autopartner” був 750грн + заміна.
Але перед тим довелось лишити мокре сидіння від підрахунку нових колодок, нових дисків та перебору супротів.
Насправді причина тої поломки банальна, вік дає своє + я фанат лишати машину на ручному гальмі, а не на передачі (мене зрозуміють власники 2х масового, дякую за цю звичку альфі) в висновку гумова ізоляція тросика трісла метал підкорила корозія і та гівняшка перестала рухатись і відповідно заклинила у затягнутому положенні. Тому якби не моє бажання підкачати колеса та випадковий погляд на задній правий диск, наступний пост був би про колодки і диски.