Жований крот того фуріста

Вгрузились якось в машину втрьох і погнали запихувати палетку ламінату і інших корисностей в Форда.

Загрузились, з'їли по не дуже смачному бургеру на ОККО, і помчали, щоб встигнути до початку фіналу, щоб дізнатись, все ж English or Spanish? Тут діло не до стояння, тому зачіпились з мерсіком і бодряче тулили, аж раптом... Прильот по передньому лівому колесу, в машині пилюка, з переляку подумав, що колесо відірвало, але ні - їдемо рівненько. Мерс на аварійці, я за ним, за мною - Фолькс Кадді.

Мінус нижня частина, юбка, підкрилок, центральна частина, загублена заглушка фаркопа. Вдома ще знайшов відщолкнутий задній бампер і вигнута насадка вихлопа.

Мерс же приїхав наглухо... Розслідування з британськими науковцями виявило, що черговий "хароший вадітєль" фуріст про*бав колесо і так і залишив його на ЛІВІЙ полосі траси Київ-Одеса. 

Позбирав всі деталі і поїхав далі, а без юбки навіть візуально повище стало, прям жип.

А мораль цієї сторі яка? 

Якщо темно - то не видно.

А якщо ти фуріст, який сцить в бутилку, їздить на лисаках і залишає старі розірвані шмаття на дорозі, влаштовує перегони з дельтою швидкостей 0.01 км/рік і займає своїм фуром всі гальмівні-розгінні полоси, то купи собі оптом мішок гандонів, щоб не розмножуватись.