Одного весняного ранку виявив досить неприємну річ на дверцятах. Згодом виявилось, що скоріше за все якась дитина на велосипеді не впоралась з керуванням і залишила такий мені сюрприз, бо були сліди і від колеса ще.
Досить неприємна річ, особливо на видному місці. Невеличкий пошук винних серед сусідів звісно до ніяких рельтатів не привів.
Перші кілька днів було ну дуже прикро, ну чому, за що, а потім я все ж змирився, все ж таки це залізо....що поробиш!?
В запасі мав великий набір грунтів фарб паперу та всього іншого після своїх кузовних робіт. Надивився роликів в неті, що такі царапки видаляються нескладно і навіть до непомітного стану.....але про це згодом.
Поїхав у гараж, зняв двері і приступив до заживлення рани. Виявилось, що по інструкції з багато численних роликів, не все так просто, а якщо врахувати що у мене сірий колір фарби, так то взагалі найтяжщий колір щоб зробити непомітно... Можливо у професіоналів би і вийшло все по іншому але навіть не уявляю яких би це коштувало грошей.
Коротше, ніякі заливки шову фарбою і потім заливкою лаком результату не принесло, було тільки гірше. При нанесенні лаку пензлем , фарба зразу ж розтягувались, хоча і дав їй висохнути три дні.
Прийшлося знову все зашкурити і вже наступного разу покривав фарбою із балончика, а потім зверху лаком теж із балону... Попередньо я зробив шаблон прорізний щоб наче як через щілину лягла фарба.
Вийшло досить не погано, аби ще тон фарби був 100% правильний, то було добре, ну а так трохи звісно видно що було під фарбування. Та це краще так ніж там розвинеться нове місце для іржі.
Зполірувався лак добре, тож буде так.
Можливо фото і не дуже передасть що помітно, під певним кутом звісно майже не видно, але якщо під 90 град то видно добре. Ну та бог з ним, є вже як є!
Усім добра та поменше неприємних моментів!!!
Пробіг 101000 км.