"Чьорт пабері" то шумно

Життя цікава штука.

Історія довга і тягнеться ще від моменту придбання авто і закінчилася непросто.

Трапилося так, що авто під час кожного заведення гарчало таки знатно, але потім гарчання стихало, і все було ок. На початку думав і грішив на вихлоп, а саме на "яблуко", де сходилися дві труби в одну. Насправді частково проблема і вирішилася. Заміна "яблука" на фланцеве з'єднання і додавання гофри хоч частково зменшили шум від авто. Але це не прибрало шум повністю. Проблема була в самому з'єднанні, воно просто згнило від старості. Причому труба, яка ще з заводу не мала слідів корозії, мала сліди неякісної заварки. Зрозуміло, що каталізаторів там вже давно не було, а от замість нього вже встановлено стронгер.

Проблема виявилася непростою. Лопнули дві з шести шпильок на кріпленні вихлопного колектора голови зі сторони пасажира. Причини цих проблем можуть бути різні, але остаточно я зрозуміти не міг. Багато хто каже, що через те, що сам вихлоп важкий і висить на шпильках голови та на м'якому підвісі коробки, він з часом вигинається і відповідно відриває шпильки. Інша теорія, яка для мене більш правдоподібна, в іншому. В момент, коли авто стало моїм, сальник розподільчого вала цієї голови сильно тік. Масло текло саме на ці дві шпильки. Прокладка натягнула на себе масло, і в момент охолодження і нагріву відбулося її розбухання. Внаслідок цього шпильки не витримали і лопнули. Оскільки лопнули вони не до кінця, то ще хоч якось, але тримали колектор. Коли авто прогрівалося, то і зазор між колектором, прокладкою і головою ставав менше, тому авто ставало тихіше. Може, причина була комплексна. Але то вже не важливо. Наслідки я поборов і зараз все працює так як треба.

Одного прекрасного дня я надумав підтягнути ці дві шпильки і остаточно зламав їх. І зламав я їх не зовні так, що шматок торчав з голови, а так, що шматок сидів всередині і два витки різьби було видно. В той момент щось зжалості по шкірі пробігли мурахи, в голові прокинувся єврей і порахував вартість цього ремонту.

Зрозуміло, що такий ремонт встане у велику суму. Тоді я почав шукати, хто візьметься за такий ремонт. З більше як 20 сервісів ніхто не був готовий братися за роботу. Більшість з них пропонували знімати або мотор, або голову і висвердлювати її на станку. Оскільки я педантична і розсудлива людина, то почав шукати адекватний спосіб вирішення проблеми. Знімати голову я не хотів зовсім, не кажучи про мотор. Голова — алюміній, блок — чавун. Відповідно площина і першого, і другого вже не ідеальна. Доведеться шліфувати. Для шліфування доведеться знімати весь блок. Якщо знімати блок, то вже знімай колінчастийвал, перевіряй всі вкладиші, міняй кільця поршнів, приводь гільзи до нормального стану, промивай всю систему — і масляну, і охолодження, роби клапанну групу. По факту це капітальний ремонт мотора, який я самостійно не зроблю, бо не вистачало знань, досвіду та інструментів. Якщо робити в сервісі, то це 1 тисяча американських доларів. Отак я тиждень і проходив з такими думками. В результаті прийняв рішення пробувати робити все самому, лежачи під авто, не знімаючи двигун.

Крок перший — вивчаємо, який запас стінок по товщині з фото в інтернеті. Зрозуміло, що запас великий і в разі, якщо різьба буде пошкоджена, то можна буде нарізати нову більшого розміру. Це значить, що можна ризикувати і пробувати висвердлювати.

Крок другий — їдемо на автобазар і закуповуємося всім необхідним: свердла 2, 4, 5, 6 мм, екстрактор новий набір, головку торкс, так як її можна буде забити і спробувати викрутити, купуємо речовини для відмочування різьб, нові шпильки, гайки, шайби і дуже важливу рідину — охолоджуючий спрей до -40°C (він все і порішав), нові прокладки для колектора, ну і ще щось смачне поїсти і попити. Ну і, звісно, щоб хтось сидів поряд і подавав ключі і холодне пиво.

Крок третій — починаємо. Тут найцікавіше починається. Знімаємо все зайве: короб повітряного фільтра, генератор, захист мотора знизу, відкручуємо колектор, не забуваємо зняти трубку щупа масла, так як вона проходить крізь теплові екрани на колекторі і сам колектор. Почалося те, що я супер не люблю. Зняття генератора показало, що масло лилося довго і багато. На генераторі і блоці під ним шар бруду з маслом товщиною в палець. На самій трубці для щупа були нарости там, де трубка знаходиться в піддоні, і це дуже лякало. Під час наступної заміни масла я вже знімав піддон, і всі мої страхи розвіялися: піддон чистий, блок чистий, ніяких страшних слідів не було.

Все це згодом відмилося і привелося до нормального стану. В цьому допоміг крутий засіб, який зветься DMS. На жаль, після того в Україні я його більше не бачив. Наносимо його на те, що хочемо відмити, і лишаємо на 15 хвилин. У процесі відкисання майже нічого не помітно, але після змивання мийкою високого тиску бруд відлітає шматками, і лишається лише чистий метал. Arka від K2 набагато слабший засіб, оскільки після неї результат був мінімальний.

Крок четвертий — свердлимо. Підлізти туди шуруповертом чи дрилем неможливо, так як заважає лонжерон. Гнучкий вал від дремеля теж неможливо, так як рукоятка довга і теж не влазить. Свердлити, залазячи зверху, незручно. Тому підлазив знизу. Дуже допоміг поворотний механізм для шуруповертів і маленький патрон на ньому.

Перша спроба була максимально невдалою. Висвердлив невелике заглиблення 4 мм і спробував екстрактором викрутити. І як ви вважаєте, що вийшло? Ага, вийшло зламати екстрактор прямо в середині отвору. Історія стає ще цікавішою. Нічого страшного, подумав я, і почав свердлити по новій. Метал екстрактора набагато твердіший, ніж метал шпильки, і свердло його не бере. Перейшов до іншої шпильки і повторив абсолютно те ж саме. Тут вже почали ходити поруч і під руку казати, що треба знімати мотор цілком, щоб висвердлити його, і поставити назад. Я впертий і провозившись 2 дні, не добившись жодного результату, поїхав в інше місто, і дорога до нього була максимально шумною. Повернувся я до кроку один і змінив стратегію. Дозакупився знову свердлами і ще закупився насадками для дремеля різного роду: камінчиками з різним зерном і різних розмірів. Пройшов тиждень, авто стояло під будинком, так як їздити на ньому було неможливо, адже про герметичність випускного колектора мова не могла йти.

Знову вихідні, і знову до роботи. Повторюємо все те ж саме. Відмінність лише в тому, що тепер використовував не свердла, а насадки на дремель, які затискав у патрон, який вставлявся в поворотний механізм, який вставлявся в шуруповерт. Так протягом 5 годин повільними темпами висвердлив, чи то виточив, чи то стер залишки екстрактора. Після цього знову почав висвердлювати залишки шпильки. І тут важливо, що свердлом 2 мм потрібно досвердлити шпильку до самого кінця. Потім 4 мм — те ж саме. Спроби викручувати екстрактором теж не дали ніякого результату. Тому тут пригодився і допоміг балон з охолоджуючою рідиною. Від нього виявився максимально крутий ефект. Коли раніше до цього навіть при вимиванні і видуванні повітрям не було видно, де починаються залишки шпильки і де починається блок, то після 5 секунд охолодження почувся щолк і візуально з'явилася лінія межі шпильки. Так з інтервалами повторив декілька разів. Після чого залив рідким ключем і за допомогою екстрактора викрутив залишки шпильки без будь-якого зусилля. Повторюємо процедуру з другою шпилькою — і вуаля, можна збирати.

Різьба в блоці була пошкоджена тільки одна. Це наслідок сповзання свердла при спробі висвердлити залишки екстрактора. Навіть ці пошкодження жодним чином не вплинули на надійність з'єднання, так як глибина закручування близько 30 мм, а пошкоджено лише 2 витки різьби.

Виявив дуже важливий момент. Під час двох спроб я викрутив усі шпильки і закрутив нові. На дві я наніс мідну змазку, а на дві — ні. Так як поспішав, а батько постійно казав, що все життя закручує без неї і все ок, а тут, мовляв, ти щось придумав і гроші тобі дівати нікуди. Між спробами я проїхав близько 200 км. Дві шпильки в результаті відкрутилися без зусилля, а дві — відповідно, із зусиллям. Ніколи не жалійте зайвих 100 чи 200 гривень на те, щоб придбати спеціальні змазуючі речовини.

Тепер про сам колектор. У чому була проблема, незрозуміло, а от її наслідок був у тому, що привалочна площина була втрачена. Середній отвір виступав так, що тільки два отвори з трьох були в одній площині. Часу відправляти на шліфовку не було, тому вирішив усе великим кругом для шліфування і разом з водою вручну вивести площину колектора, постійно звіряючи з лінійкою. Робота вартувала свічок, і площину всіх трьох отворів вдалося вивести.

Почав усе збирати. Емоції перевищували край — з таким задоволенням я крутив авто вперше. Все збиралося просто неймовірно: усі болтики, гайки новенькі, все змазане, все чисте, вимите. Авто просто шепче. Працює тихенько, не гарчить. Просто одне задоволення. Коли повертався додому від батьків, радість і емоційність були настільки високими від тиші в салоні, що й описати це неможливо.

Отакі підсумки. Все це в мене зайняло 3+2 дні, витрачено було близько 100 доларів, з яких 50 — це інструменти, а все інше — розхідні матеріали, які я використовую вже більше року. Чи пораджу я комусь таке? Точно ні. Це справді дуже складне завдання, і його вирішити непросто. Мені довелося не одну годину пролежати під авто, коли на тебе сиплеться стружка, бруд і все інше. Чи вартий результат затрат? Так, це точно, що він вартує більше, бо такий ремонт коштує набагато більше, ніж він мені обійшовся. Зрозуміло, що авто стало приємнішим у їзді, так як комфорт в авто став вищим.

Геракл зміг вичистити Авгієві конюшні, змінивши шлях ріки...