Як завжди, приїхав ввечері додому, поставив авто біля будинку і вирішив сходити в магазин. Через деякий час, повертаючись назад повз авто, помічаю подряпину на передньому бампері…
Ну й….. мать, інших слів немає…
Хотів піти до охорони, глянути камери, але на той момент не було світла (клята русня).
Одразу підфарбував подряпину олівцем
Ранок наступного дня, повільно виїжджаю з двору, назустріч їде бус, побачивши мене зупиняється, вибігає хлопчина і одразу починає вибачатися, вчора здавав назад і не помітив авто, бла-бла-бла, поспішав, не лишив номер телефону… Пропонує дізнатися, скільки це буде коштувати і розрахуватися зі мною.
Звісно, що розводити його на фарбування бамперу я не збирався, заїхав до знайомих – трошки полірнули, з метру від авто майже нічого не видно
Хлопчина скинув мені 500грн, на тому і розійшлися.
Але як би вже там не трапилось - людина і вибачення, значно знімають градус негативу. Хлопчина вчинив гідно, який би фактор його не спонукав (совість чи переживання за камери).
Тим більше, це пластик. Перед війною теж планував після заміни даху наступного року робити бампери, але поки забив на них...