Бобік здох, акумулятор сів та роздуми про тюнінг.

В принципі, історія проста: прийшов на парковку, і паркувальник жестами показав, що батарея сіла (хоча нічого цьому не передувало). Відкрив капот, перевірив батарею і побачив наклейку на ній. Під наклейкою була дата 2020. Ну, значить, дійсно кінець.

Але заряду вистачило, щоб кволо завести двигун, тому я попрямував до гаража. Купив акумулятор GS Battery 80D26R на 70 ампер-годин. Нічого особливого.

Зате була нагода поговорити з власницею гаража. Спочатку передісторія: у В'єтнамі досі є обов'язкова технічна перевірка авто (але не мотоциклів) щороку. По суті, це просто корупційна схема, оскільки більшість машин тут у жахливому стані. Особливо в Сайгоні. Звісно, тюнінг тут заборонений, оскільки в реєстраційних документах прописано все: розмір дисків, розмір шин, номер двигуна тощо. Змінити нічого не можна. Але часом бачу занижені брички з крутими дисками.

Власниця гаража розповіла, що існують певні служби, які обходять ці заборони на тюнінг (і в її гаражі такий сервіс теж є). Перед техоглядом машина заганяється в гараж, орендуються всі необхідні для техогляду деталі (диски, глушники тощо), встановлюються на машину, і проходиться техогляд. Після цього все повертається на свої місця. Тобто техогляд тут просто формальність.

Вона розповіла, що один з її клієнтів має ретро Renault. Коли він проходить техогляд, вони наймають донора, щоб перекинути все необхідне для перевірки. Це, звісно, морока, але всі розуміють, як "порішати" питання. Наприклад, мою Лачікен так само оглянули: хлопці перед оглядом встановили нормальні шини, а після цього повернули мені різнорозмірну лису гуму, яка була на машині раніше.

Тому поки що відмовляюсь від думок про тюнінг. Спершу займусь фарбуванням, а потім всім іншим.