Фото тут не буде. Будуть роздуми.
Ось минуло більше півроку з моменту придбання Білки. Наче вже й асфальт сухий і снігу давно немає, але на Білці їжджу виключно я особисто. Звісно у порівнянні із Паджеро ця машина просто свторена для міської експлуатації. І знаєте що - я реально кайфую від неї. Тут тобі і досить гостре кермо, і чіткі передачі, і інформативні гальма. Зручно і приємно. Але ж нагадаю, що авто бралось не для мене. І тут на тобі - старша донька отримує права. Не вдаючись у подробиці, але для їзди на трьох педалях при двох ногах вона (донька, та й дружина, по великому рахунку, теж) не спроможна. І я починаю майже не щодня чути оце назойливе "хочемо на автоматі". І розумію - на механіці вони їздити не будуть ледь не принципово.
От і думаю - для чого я все робив по машині, навіщо оці всі рухи були потрібні? Доводив до стану щоб подобалось мені? Але ж мені є на чому кататися і, повірте, економна машина з відносно невеликою витратою палива все одно додає видадтків до родинного бюджету.
Тому авто скоріш за все буде приведено у порядок ззовні і виставлене на продаж.
А які ваші думки з цього приводу, дорогі учасники спільноти?
Пробіг 275000 км.