Новий антифриз та трохи про світло

Поки погода більш-менш вирівнялася надумав трохи пошаманити з машиною. Через війну - особливо далеко не їздимо, але слідкувати за технічним станом - справа важлива. Наразі залитий антифриз Hepu G11 синій. Чому саме він? Під час своєї "епопеї" з заміною патрубків, термостату та в решті-решт радіатора витікало його нормально, з решітки пари йшли як з пащі дракона. Тому брати щось "довгограюче" не було жодного сенсу. Наразі термін його придатиності вже вичерпався, щоб не почалося надмірне відкладання осадів силікатів - треба міняти. Вибір впав на нову (для мене) контору Lesta з Литви. Hepu зараз дорожче, підробок більш ніж вистачає, тому чому б не дати шанс новачкам. 

Бачу багато позитивних відгуків, ціна питання близько 300 гривень за пляшку концентрата, клас G13. Заявлений ресурс 5 років, або 250 000 км для приватних легкових автомобілів, 500 000 км для комерційних. Тут все як завжди, що раніше. Плюс цього класу в тому, що він не дає осаду, як силікатний. Від G12++ відрізняється наявністю гліцерину чи чимось таким, загалом - вони однакові майже. Промивати буду просто дистильованою водою, фото процесу не бачу сенсу викладати. Кому надто цікаво - пошукайте в мене запис про радіатор. Старий антифриз візуально нормальний, без якихось зайвих вкраплень й осаду, рівень тримався. Заміна - справа проста (я зливаю з гарячого двигуна, так в мене зазвичай виходить, добре це чи погано - не знаю), в радіаторі відкручую затичку, підставляю тару й відкриваю горловину. Усе не вийде злити, тут без варіантів. Далі затичку на місце, заливаю дистильовану воду, даю двигуну працювати аж до вентилятора (пічка має бути у відкритому положенні), помпа поганяє воду по всій системі, тому колір води при зливанні може бути десь таким самим, як в "робочої" рідини. Після промивання - заливаю одразу пляшку концентрата в радіатор (трохи в бачок), і доливаю решту дистильованою водою. Треба буде кілька разів заводити двигун, щоб по системі розійшовся новий антифриз, доливаючи кожного разу до рівня. Після першого ж виїзду рекомендую перевірити знову рівень (на холостих то одна справа, але поїздити - інше). При потребі - долити води. Кількість концентрату - на мій двигун достатньо однієї пляшки (1.5 кг, в літрах трохи менше), щоб не допускати його замерзання (желеподібність) при найнижчих температурах взимку в моєму регіоні з запасом. 

Тепер про лампочки.
Так як в мене в фарах і габаритах давно стоять діодні білі лампи - освітлення номера ззаду звичайними жовтими галогенками виглядає якщо не дивно, то якось не гармонійно. Взяв 2 комплекта лампочок діодних (по 100 гривень за блістер), другий комплект в габарити, бо ці яскравіші. Стара діодна пішла в багажник.

Таким чином заощадив ще кілька Ватт потужності і знизив навантаження на АКБ і генератор. Може й не суттєві цифри, але потрохи скрізь й нормально. Лишилося знайти дрібні салонні діодні лампочки 28 мм C5W або C10W. Звичайно, основна причина всіх замін - це суб'єктивне "мені так більше подобається".

Окрім цього анонсую заміну кришки розподільника запалення, проводів, бігунка та свічок. Причина - пробиває ізоляцію на двох дротах в районі ковпачка, б'ється током в будь-яку погоду, не комільфо. Двигун працює не надто рівно, не троїть, але трохи його ковбасить все таки, не хочу доводити до критичного стану. І, можливо, прорекламую магазин автозапчатин з нормальними цінами, якщо все буде ок. Замовив усе в одному місці. "Вцілілі" запчастини підуть у запас (зізнайся, в тебе теж є якась шухляда чи коробка з усіляким на "чоний день").